Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.43.0-wmf.3 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля 0 41 143854 136447 2024-05-02T12:42:06Z Vaktec 27175 /* Подѣи */ нова інформація wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''1. децембер''' — 335. [[день]] рока (336. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|30}}. == Подѣи == * [[1990]] — [[Велика Британия (остров)|Велика Британия]] злучила ся з континентом тонелом, котрый зачали рыти в року 1986, а плановали завершити в року 1993.<ref>{{Cite web |title= 1990: Tunnel links UK and Europe |url= http://news.bbc.co.uk/onthisday/hi/dates/stories/december/1/newsid_2516000/2516473.st |accessdate= 2021-12-18}}{{ref-en}}</ref> * [[2005]] — Утворив ся [[Пермськый край]] в результаті зкапчаня Пермскої области и Комі-Пермяцького автономного округа. == Уродили ся == * [[1928]] — [[Микола Кочиш]], [[Языкознательство|языкознатель]], [[педагог]] и [[писатель]] меджи [[Руснаци у Сербиї|войводянскыма Русинами]]. == Умерли == * [[1841]] — [[Йосиф Змій-Миклошик]], русиньскый іконописець, малярь портретів, жанровых сценок зо жывота Русинів. * [[1973]] — [[Давід Бен-Ґуріон]], першый ізраільскый премєр. * [[2021]] — [[Мирослав Зикмунд]], [[Чехы|чешскый]] [[писатель]] вандровник, филмарь, фотограф, [[новинарь]]. {{Commons|December 1}} == Референции == {{reflist}} 2z60b8v1x5cgtay3lr8fd0hv4td0h2r 0 233 143885 120676 2024-05-02T21:36:24Z Vaktec 27175 /* Подѣи */ нова інформація wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1976}} {{Рік ся зачінав|1976}} == Подѣи == <!-- or == Подїї == * [[0. місяць]] — [[|]].--> * Першый раз захосновало ся слово [[Мем|мем]] у книзі «Еґоїстичный ґен». == Уродили ся == == Умерли == * [[17. марец]] — [[Лукино Висконти]], [[Италия|италиянскый]] филмовый, театралный и оперный [[режисер]]. * [[3. юл]] — [[Семен Панько]], подкарпатскый [[поет]], [[проза]]ик, [[перекладатель]], [[новинарь]]. * [[9. септембер]] — [[Мао Цзедун]], лидер [[Кітайска Народна Републіка|Китайской Народной Републикы]]. * [[9. октобер]] — [[Іван Шлепецькый]] - історік літературы, културно-просвітительськый діятель. * [[6. новембер]] — [[Александер Винер]], ведучый америцкый ученый в медицинскых науках, объявитель [[резус-фактор]]а. {{Commons|1976}} 0u7su5j317kdnbzvx8f7thim11g9ykx 0 1011 143873 142067 2024-05-02T18:43:13Z Constraque 25300 wikitext text/x-wiki {{Не путати|[[російскый язык|російскым языком]]||языком [[Росія|Росії]]}} {{Інфобокс язык | name = Русиньскый |nativename=русиньскый язык, ''rusyńskŷj jazŷk'' | region = {{Flag icon|Ukraine}} [[Україна]]<br />{{Flag icon|Slovakia}} [[Словеньско]]<br />{{Flag icon|Poland}} [[Польско]]<br />{{Flag icon|Hungary}} [[Мадярьско]]<br />{{Flag icon|Romania}} [[Румунія]]<br />{{Flag icon|Serbia}} [[Сербія]]<br />{{Flag icon|Croatia}} [[Хорватія]] | speakers = Одгад: Найменє 600.000.<ref>{{cite book |editor-first=Raymond G., Jr. |editor-last=Gordon | title=Ethnologue: Languages of the World | url=http://www.ethnologue.com | accessdate=2007-04-27 | edition=15th | year=2005 | publisher=SIL International | location=Dallas, TX | isbn=978-1-55671-159-6 |chapter=Ethnologue report for language code:rue (Rusyn) |chapterurl=http://www.ethnologue.com/language/rue}}</ref> <ref>[http://spectator.sme.sk/c/20007597/rusyns-finally-dont-have-to-pretend.html Slovak Spectator - Rusyns finally don't have to pretend]</ref><br /> Списованя людей: 70,374. Іде о чісля з офіціалных урядів про штатістікы: * Словеньско – 38,679<ref>{{cite web |url=https://www.scitanie.sk/en/population/basic-results/structure-of-population-by-mother-tongue/SR/SK0/SR |title=? |author= |date= |work= |publisher= |accessdate=2021-11-04}}</ref> * Сербія – 15,626<ref>{{cite web |url=http://webrzs.stat.gov.rs/axd/Zip/eSn31.pdf |title=Final results of the census 2002 |author=Republic of Serbia, Republic Statistical Office |date=24 December 2002 |accessdate=30 Apr 2023 |urlstatus = dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090306111312/http://webrzs.stat.gov.rs/axd/Zip/eSn31.pdf |archivedate=6 March 2009 }}{{ref-en}}</ref> * Україна – 6,725<ref>{{cite web |url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul2/select_5/?data1=1&box=5.5W&rz=1_1&rz_b=2_1&k_t=00&botton=cens_db |title=Чисельність осіб окремих етнографічних груп украінського етносу та їх рідна мова: УКРАЇНА |author= |date= |work= |publisher= |accessdate=2013-06-03}}</ref> * Хорватія – 2,337<ref>{{cite web |url=http://www.dzs.hr/default_e.htm |title=Republic of Croatia – Central Bureau of Statistics |author= |date= |work= |publisher=Crostat |accessdate=5 September 2010}}</ref> * Польско – 10,000<ref>{{cite web |url=http://www.stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/PUBL_lu_nps2011_wyniki_nsp2011_22032012.pdf |title=Home |author= |date= |work= |publisher=Central Statistical Office of Poland |accessdate=5 September 2010|archiveurl=http://web.archive.org/web/20130116214520/http://www.stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/PUBL_lu_nps2011_wyniki_nsp2011_22032012.pdf|archivedate=16 January 2013}}</ref> * Мадярско – 1,113<ref>{{cite web |url=http://www.nepszamlalas2001.hu/eng/volumes/24/tables/load1_8.html |title=1.8 Population by mother tongue and citizenship, 1960, 2001 |author= |date= |work= |publisher=Hungarian Central Statistical Office |accessdate=3 September 2021}}</ref> * Чесько – 1,106<ref>{{cite web |url=http://www.czso.cz/csu/2005edicniplan.nsf/t/D6002FD8F5/$File/kap_I_05.pdf |title=5. Národnost a Mateřský jazyk |author= |date= |work= |publisher= |accessdate=5 September 2010}}</ref> | familycolor = Indo-European | fam1=[[Індоевропскы языкы|Індоевропска]] | fam2=[[Балтіцько-славяньска языкы|Балтіцько-славяньска]] | fam3 = [[Славяньскы языкы|Славяньска]] | fam4 = [[Выходославяньскы языкы|Выходославяньска]] | nation = [[Файл:Flag of Vojvodina.svg|22px|border]] [[Войводина]] ([[Сербія]])<ref>[http://www.skupstinavojvodine.gov.rs/?s=aktAPV001&j=EN The Statute of the Autonomous Province of Vojvodina]</ref><br /> [[Файл:Flag of Slovakia.svg|22px|border]] [[Словеньско]] (в селах над 15% Русинів)<ref>{{cite web|url=http://www.zbierka.sk/sk/predpisy/204-2011-z-z.p-34161.pdf|title=Zákon 204/2011 Z.z|accessdate=2013-06-03}}</ref><br /> [[Файл:Flag of Croatia.svg|22px|border]] [[Хорватія]] (в [[Миклошевци]] и [[Петровци]]<ref name="Prijedlog izvještaja">{{cite web|url=https://vlada.gov.hr/UserDocsImages//Sjednice/Arhiva//125.%20-%2023.pdf|title=PETO IZVJEŠĆE REPUBLIKE HRVATSKE O PRIMJENI EUROPSKE POVELJE O REGIONALNIM ILI MANJINSKIM JEZICIMA, page 36|format=PDF|accessdate=22. januar 2015}}</ref>) | iso1 = | iso2 = sla | iso3 = rue | wikipedia code = rue }} [[Файл:Idioma rusino.PNG|міні|Русиньскый язык]] '''Руси́ньскый язы́к''' (''руська бесіда'', ''руснацькый язык'', ''руски язик'')&nbsp;— є [[Выходославяньскы языкы|выходославяньска]] бісїда, котров говорять [[Русины]] [[Середня Европа|Середнёй Европы]]. Дакотры языкознателї тримають, же він є окремый язык<ref>Bernard Comrie, "Slavic Languages," ''International Encyclopedia of Linguistics'' (1992), Oxford, Vol. 3, pp. 452–456.<br />Ethnologue, 16th edition</ref> і зато має властный ISO 639-3 код. Іншы языкознателї го беруть як [[діалект]] [[україньскый язык|україньского языка]].<ref>George Y. Shevelov, "Ukrainian," ''The Slavonic Languages'' (1993), Routledge, pp. 947–998.</ref> Треба доповнити, же люде, котры говорять русиньскым языком, сами себе ниґда неозначають за [[Українцї|Україньців]], хоч Русины є історична назва и Україньців. == [[Геолингвистика|Лінґвоґеоґрафія]] == Русины (веце шпеціфічно ''Карпаторусины'') жыють в [[Закарпатьска область|Закарпатьскій области]] [[Україна|Україны]], на северовыходї [[Словеньско|Словеньска]], юговыходї [[Польско|Польска]] (де суть часто называны 'Лемко', з їх характерістічного слова лем, або Лишак) і [[Мадярьско|Мадярску]] (де люде і їх язык ся зове ''Рутен''). === Ґеоґрафічне розложіня діалектів === == Історія языка == Вшыткы пробы вытворити списовный язык про карпатьскых Русинів, якы сягають до 17. і зачатку 18. ст., были орьєнтованы на штири языкы: # церьковнославяньскый, або точнїше на закарпатьскый варіант церьковного церьковнославяньского языка (2. половина 18. ст. до р.  1848), # російскый язык (2. половина 19. ст., міджівойновый період 1919 – 1939), # україньскый (20. i 30. рокы 20. ст., але главно період од шк. р. 1953/54), # містны русиньскы діалекты (17. ст. і зачаток 18. ст., друга половина 19. ст., перша половина 20. ст., але главно по р. 1989). Церьковнославяньскый язык нїґда не міг выповняти тоту задачу зато, бо служыв лем на набоженьскы цілї  і сторічами ся в славяньскім світі на іншы цілї ани не вжывав. Російскый язык наперек многым пробам часто барз способных філолоґів як списовный язык не запустив корїня в русиньскім реґіонї главно зато, бо ёго языкова штруктура ся значно одлишовала од языковой штруктуры русиньского языка. Покы іде о україньскый язык, найважнїша проба прияти го за списовный язык Русинів ся зреалізовала в 20. ст..  В процесї адоптації україньского языка за списовный язык словеньскых Русинів мож выдїлити три етапы: # кінцём 20. років были пробы адоптовати закарпатьскый варіант списовного україньского языка # друга етапа ся зачінать роком 1945 а кінчіть шк. р. 1952/53, коли україньскый язык быв адміністратівно заведженый як навчалный (учебный) язык на северовыходній Словакії (в селах, де жыє русиньске жытельство) і установленый як „єдиный списовный язык Русинів“. КПС подля совєтьского прикладу, реалізованого на бывшій Підкарпатьскій Руси (по р. 1946  – Закарпатьскій области Україны) вырїшыла, же списовный україньскый язык буде списовным языком Русинів на Словеньску а Русины урядно ся будуть означовати як жытелї україньской народности, # третя етапа є звязана з тзв. українізачным процесом, т. є. зо взником і роботов професіоналных україньскых народностных і културных інштітуцій в русиньскім реґіонї в першій половинї 50-х років 20. ст., підпорованых  чеськословеньсков владов (Катедра україньского языка і літературы і Выскумный кабінет україністікы на ФФ в Пряшові УПЙШ в Кошіцях, УНТ і ПУНА в Пряшові, МУК у Свіднику, [[КСУТ]] у Пряшові, Україньске оддїлїня в Пряшові СПВ в Братїславі, [[КСУТ]], яке вдавало белетрію, научну літературу і учебникы україньского языка, редакції ''Нове життя, Дружно вперед, Дукля''), Україньске штудіо СРо в Пряшові і ін.). Історія списовного языка Русинів потверджує, же недостаток властной інтеліґенції, котра бы была главным представителём і ведучов силов у процесї розвоя і утверджованя народной ідентіты, быв главнов прічінов того, же Русины нїґда не были схопны довести ідею властного списовного языка до успішного кінця. Історія русиньского языка охоплює дакілько сторіч. Лем од другой половины [[XIX. стороча|XIX. ст.]] ся розлічны варіанты русиньского языка зачали вжывати в школах, публікаціях, періодічных выданях і в уряднім контактї. Але непозераючі на то, же русиньскый язык нїґда не быв штатным языком, у розлічнім часї і в розлічных країнах, де жыли [[Русины]], русиньскый язык набывав офіціалный статус в рамках автономных теріторій, як наприклад, у міджівойновій [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] як части [[Чеськословеньско|Чеськословеньска]] і по [[Друга світова война|другій світовій войнї]] у [[Войводина|Войводинї]], бывшій [[Югославія|Югославії]]. Повойновый час (од [[1945]] року) быв окреме тяжкый про русиньскый язык. Стало так зато, бо по другій світовій войнї і по приходї до влады комуністів у вшыткых европскых країнах, де жыли Русины (окрем бывшой Югославії), русиньскый язык быв выголошеный за діалект [[Україньскый язык|україньского языка]]. Хоць русиньскы діалекты ся продовжовали вжывати, літературна форма языка была вышмарена зо школ, періодічных выдань і публікацій. Докінця діалектны тексты у фолклорных зборниках або приклады русиньской белетрістікы у літературных антолоґіях, вшыткы мусили быти „українізованы“ перед тым, як ся зачали друковати. Така сітуація ся радікално змінила внаслїдку револуцій [[1989]] року і впаджіня комунізму в Совєтьскім союзї. Од того часу русиньскый язык ся назад вжывать в розлічных сполоченьскых діскурзах. Як підкреслёвав знамый славіста, академік Нікіта Ільїч Тольстой, высвітлюючі возроджіня інтересу к русиньскому языку, ''„ідея того літературного языка не є плодом фантазії або представ окремых особ або ґруп, але презентує природне желаня людей мати язык, котрый бы не зіставав лем яковсь письменнов, мертвов формов, але абы быв шыроковжываный, т. є. вжывав бы ся в розлічных сферах жывота“''. В усилю реалізовати тоту ідею, было дакілько спроб кодіфіковати язык. У Новембрї 1992 року вдяка події, яка ся стала знама як Першый конґрес русиньского языка, публіцісты і учены з розлічных штатів ся стрітили в Словеньску і вырїшыли прияти такзваный „романшскый прінціп“, значіть процес кодіфікації языка зреалізованый ретороманшсков меншинов у Швайчарьску. То значіло створити літературну форму про кажду країну, де Русины жыли (у Польску, Словеньску, Українї і бывшій Югославії), а потім тыж продіскутовати можность створити з тых штирёх варіантів шпеціфічне койне або єден літературный язык про вшыткы реґіоны. === Русиньскый языковый вопрос в роках 1918–1989 === Од кінця [[1918]] р. русиньскый языковый вопрос ся зачав рїшати в новій політічній сітуації. Од новембра 1918 до мая [[1919]] Русины, подобно як і іншы народности бывшой австро-угорьской монархії, на засїданях народных рад діскутовали о своїй будучности. Діскузії ся вели навколо дакількох політічных алтернатів: ''„автономія в рамках [[Мадярьско|Мадярька]]; повна самостатность; споїня з [[Російска імперія|Росіёв]], [[Україна|Українов]] або з новов Чеськословеньсков републіков“''.<ref>МАГОЧІЙ, Павло Роберт: ''Формування національної самосвідомості...'', с. 88. Переклад А. П.</ref> Тоты алтернатівы выпливали і з традічных політічных і културных концепцій русиньскых репрезентантів. Але наслїдный міджінародный розвой в 1919 р. створив условія про практічну реалізацію лем єдной з них – споїня з Чеськословеньском. Русиньскы лідры чекали, же теріторія южно од Карпат, на котрій жыли, стане ''„третїм“'' штатом Чеськословеньской републікы.<ref>Русиньскы лідры підтримовали погляд, же новый штат бы мав быти федератівнов републіков з назвов ''Чехо-Словако-Русинія'' (по чеськы: ''Česko-slovensko-ruská republika''). О тім поз. діскузію в Švorc, Peter: ''Podkarpatskí Rusíni a ich vyrovnanie sa s česko-slovenskou štátnosťou.'' In Valenta, Jaroslav et al. (ed.): ''Československo 1918–1938: osudy ve střední Evropě.'' Praha, 1999, с. 194–200.</ref> Лемже їх надїї ся не сповнили, бо Чеськословеньско вырїшыло намісто федералного моделу будовати централізованый штат. Презідент і основатель Чеськословеньска [[Томаш Ґарік Масарік|Томаш Ґ. Масарік]] і влада републікы узнали Русинам право на самосправованя, зато ся на політічній мапі зъявила нова провінція – ''Підкарпатьска Русь'' з даякым ступнём самосправы ці автономії, котры были ґарантованы міджінародныма договорами (Сен Жермен, 1919 і Тріанон, 1920) і чеськословеньсков конштітуціов (1920). Але наслїдком такого рїшіня проблему ся мусило одступити од реалізації первістной жадости Руськой народной партії (''Русская народная партия'') – зъєдинити вшыткы реґіоны, в якых жыли Русины, ''„од рікы Попрад (в Спіській жупі) аж по ріку Тису (в Марамороській жупі)“''.<ref>Ціт. подля МАҐОЧІЙ, Павел Роберт: ''Русины на Словенську...'', с. 157.</ref> Русиньскы села пряшівского реґіону были частёв выходословеньскых жуп. То значіло, же Русины на Словеньску были попершыраз выразнїше адміністратівно оддїлены од своїх братів на выходї. В рамках Чеськословеньска, інтеґралнов частёв якого ся стала переважна часть угорьскых Русинів (коло 80%), з правного боку быв їх статус народности, а таксамо і їх языка, дость шпеціфічный. На Підкарпатьскій Руси ''„містный язык“'' ся став (вєдно з чеськым языком), єдным з двох офіціалных ''„штатных“'' языків. Чеськословеньска влада уж 18. новембра 1919 в Ужгородї выдала ''Ґенералный штатут про орґанізацію і адміністрацію Підкарпатьской Руси'',<ref>''Generální statut pro organisaci a administraci Podkarpatské Rusi č. 26539/19 m. r.'' быв опублікованый у формі прокламації, т. є. публічного выголошіня під чіслом „прес. 299“. Ціт. подля Зоркій, Николай: ''Споръ о языкѣ в Подкарпатской Руси и чешская Академія Наукъ./Какъ освѣдомляетъ д-ръ Иванъ Панькевичъ чешскую публику о нашихъ языковыхъ дѣлахъ.'' Ужгородъ, 1926, с. 11.</ref> в якім назначіла рїшіня языкового вопросу Русинів: навчалным і урядным языком ся мав стати ''„народный язык“''. Штатут рекомендовав тыж ''„орґанізовати якнайскорше русиньскы школы“'', причім русиньскый язык бы быв навчалным языком у першых класах а поступно тыж у высшых класах у вшыткых [[Русиньске школство|школах]].<ref>Зоркій, Николай: ''Споръ о языкѣ в Подкарпатской Руси...'', с. 13.</ref> Вдяка новій політічній сітуації і демократічній сістемі Чеськословеньской републікы, Русины здобыли шансу учіти ся і публіковати в ''„містнім“'' языку. Але невырїшеный проблем ''„достойности“'' – языковой і етнічной – їх назад поставив перед ділему: котрый язык бы то мав быти? Єдны были такого погляду, же містны діалекты Русинів бы ся мали стати основов про самостатный русиньскый списовный язык, котрый бы ся розвивав на базї Чопеёвого словника і Волошиновых учебників з кінця XIX. ст. Другы, переважно еміґранты з выходной Галичі, підкреслёвали, же діалекты Русинів суть діалектами україньского языка, зато україньскый язык бы мав стати списовным языком Русинів. Третя ґрупа рекомендовала притримовати ся російского языка і містным жытелям помагала навчіти ся тот язык. На роздїл од Підкарпатьской Руси, Русины на Словеньску в тім періодї не мали статус ''„штатотворного народа“''. Были поважованы лем за народностну меншыну, котра на основі конштітуції мала право хосновати материньскый русиньскый язык в [[Русиньске школство|школстві]] і в общественнім жывотї, а таксамо право на пропаґацію русиньской културы. Правда, выникали многы проблемы, кідь тоты законы было треба увести до жывота.<ref>MAGOCSI, Paul Robert: ''Národ znikadiaľ, ilustrovaná história karpatských Rusínov.'' Prešov, 2007, с. 78.</ref> Найвыразнїше то было в [[Русиньске школство|школстві]]: в школьскім роцї 1923/1924 на выходнім Словеньску было лем 95 народных [[Русиньске школство|школ]], в котрых ся вжывав русиньскый діалект. Докінця і презідент Масарік быв мушеный по крітіках америцькых Русинів конштатовати, же ''„штатістікы досправды прозраджують, же Русины на Словеньску не мають адекватну кількость школ“''.<ref>Ціт. подля ВАНАТ, Іван: ''Шкільне питання на Пряшівщині під час домюнхенської республіки''. In ''Дукля'', XIV, 5, Пряшів, 1966, с. 63. Переклад А. П.</ref> Тот факт, як і полемікы навколо (з погляду Русинів) некоректного списованя людей і вопросів становлїня граніцї з Підкарпатьсков Русёв, сімболізовали новый феномен – наростаня непорозумінь міджі Словаками і Русинами, што ся найвеце проявлёвало міджі політічныма дїятелями почас цілого міджівойнового періоду. == Русиньскый язык на сучаснім етапі (діалекты) == === Функціонованя русиньского языка на Словеньску === {{main|Основны сферы функціонованя русиньского языка на Словеньску}} Кодіфікація русиньского языка на Словеньску ([[1995]]) была основным предположінём на заведжіня того языка до розлічных функціоналных сфер жывота Русинів. До року 1995 діалекты Русинів окрем того, же были основным середком комунікації в родинній сферї, т. є. у сферї каждоденного жывота того етніка, вжывали ся в ненорматівній подобі в медіалній, літературній, сценічно-театралній і в конфесійній сферї. [[27. януара]] [[2010]] року Русиньска громада В [[Словеньско|Словацькій републіцї]] припомнянула юбілей – 15 років од кодіфікації русиньского языка. То не є довгый історічный період з погляду списовного языка, зато на ёго сучасный став ся можеме позерати лем як на факт корешпондуючій з ёго раннїм віком. === Функціонованя русиньского языка на Сербску === {{main|Основны сферы функціонованя русиньского языка на Сербску}} === Функціонованя русиньского (лемківского) языка у Польску === {{main|Лемківскый язык}} === Функціонованя русинського языка на Подкарпатю === == Діалекты == [[Файл:Диалекты русинского языка.png|thumb|right|upright=1.25|Мапа русиньскых діалектів]] == Писменность і алфавіт == {{main|Русиньскый алфавіт}} Алфавіт Русиньского языка має 36 букв. {| style="font-family:Microsoft Sans Serif; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:white; text-align:center" | style="width:3em"| А а | style="width:3em"| Б б | style="width:3em"| В в | style="width:3em"| Г г | style="width:3em"| Ґ ґ | style="width:3em"| Д д | style="width:3em"| Е е | style="width:3em"| Є є |- | Ё ё | Ж ж | З з | І і | Ї ї | И и | Ы ы | Й й |- | К к | Л л | М м | Н н | О о | П п | Р р | С с |- | Т т | У у | Ф ф | Х х | Ц ц | Ч ч | Ш ш | Щ щ |- | Ю ю | Я я | ь | ъ |colspan="4"| |} На передачу (означіня) гласных фонем в русиньскім алфавітї хоснуєме: * сїм нейотованых букв: ''а, е, и, і, ы, о, у''; * пять йотованых букв: ''я, ю, є, ё, ї''. На переданя (означіня) согласных фонем в русиньскім алфавітї хоснуєме буквы: ''б, в, г, ґ, д, ж, з, й, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ''. == Лінґвістічна характерістіка == === Морфолоґія === Слова в языку ся дїлять подля того, што называють (''повнозначны слова''), або якы одношіня міджі словами выражають (''неповнозначны, помічны слова''). На основі того звычайнї роздїлюєме вшыткы слова языка на десять частей речі, з котрых є шість повнозначных (''автосемантічных''), три помічны (''сінсемантічны'') а остатня часть речі выражать лем почутя і інтенції. В русиньскім языку є десять [[части речі|частей речі]]: [[назывникы]] (субстантівы), [[придавникы]] (адъєктівы), [[містоназывникы]] (прономіна), [[чісловникы]] (нумералії), [[часослова]] (вербум), [[присловник]]ы (адвербії), [[приназывникы]] (препозіції), [[злучникы]] (конъюнкції), [[часткы]] (партікулы), [[чутєслова]] (інтеръєкції). Повнозначні є назывникы: (''сын, пес, хыжа, штат''), придавникы (''добрый чоловік, сестрина хыжа''), чісловникы (''єден, другый, трёми''), містоназывникы (''я, тот, што, там, вшыткы''), часослово (''мама біґлює, гырмить, дїдо сивіє''), присловникы (''красно/-нї співать, завтра прийде, є тепло, барз прісный'') Помічны: приназывникы (''на дворї, з няньком, коло тебе''), злучникы (''брат і сестра; обіцяв, же напише''), часткы (''лем два рокы; не пише''). Ні к повнозначным, ны к помічным не належыть чутєслова – інтеръєкції (слова выражаючі волю, почутя і восприятя) Наприклад: ''Ой! Ах! Ха-ха-ха! Гав-гав!'' Слова выражають взаємны одношіня в речінї своїма формами. На основі того, ці слово може або не може мати різны (роздїлны) формы, дїлиме части речі на ''змінны'' і ''незмінны''. К ''змінным'' частям речі ся односять: назывникы, придавникы, чісловникы, містоназывникы – склонюють ся, і часослова – часують ся. Остатнї части речі суть ''незмінны''. Катеґорія паду, в русиньскім языку ся реалізує в шестёх рядах форм (а з вокатівом – в семох), котры творять сістему падовых форм: # [[номінатів]] – ''хто? што?'' # [[ґенітів]] – ''кого? чого?'' # [[датів]] – ''кому? чому?'' # [[акузатів]] – ''кого? што?'' # [[локал]] – ''(о) кім? (о) чім?'' # [[інштрументал]] – ''(з) кым? (з) чім?'' # [[вокатів]] (клична форма) – ''ословлїня'' В тій сістемі форм номінатів є основнов словниковов формов і называть ся ''прямым падом'', а остатнї пады ся называють ''непрямыма''. ==== Назывникы (Субстантівы) ==== {{main|Назывникы}} Назывник (тыж ''субстантів'') є незмінна [[части речі|часть речі]], повнозначне слово, котре означає назвы особ, звірят, предметів, властностей і дїй. Назывник є головнов (і кідь не єдинов) частёв речі, котрый у [[речіня (лінґвістіка)|речіню]] выступує як [[арґумент]] [[часослова]]. У русиньскій ґраматіцї то є єдна з десятёх [[части речі|частей речі]]. ===== Род назывників ===== {{main|Род назывників}} Род є основным знаком каждого назывника. Природный род є лем мужскый і женьскый, але подля ґраматічного роду ся назывникы задїлюють до трёх родів: мужского (''брат'', ''вітор'', ''гриб''), женьского (''сестра'', ''доля'', ''совість'') і середнёго (''куря'', ''окно'', ''поле''). В русиньскім языку суть дакотры назывникы сполочного (або двоякого) роду: ''сирота'', ''калїка'', ''потвора'', ''пянюга'' і т. п. ===== Чісло назывників ===== {{main|Чісло назывників}} Катеґоріов чісла ся означать кількость предметів названых даным назывником. В русиньскім языку розлишуєме дві формы чісла: єднотне чісло (сінґулар) і множне чісло (плурал). Форма єднотного чісла означать, же названый предмет треба розуміти як єден, вычлененый із якогось множества предметів (''хыжа'', ''окно'', ''чоловік'', ''воробель''). Форма множного чісла указує, же названый предмет ся розумить як два і веце єднакых предметів (''хыжы'', ''окна'', ''люде'', ''вороблї''). ==== Містоназывникы (Прономіна) ==== {{main|Містоназывникы}} Містоназывникы (тыж прономіна, з [[латиньскый язык|латиньского]] pro-nomen – „за-імя“) є єдным з повнозначных змінных частей речі. Є то фактічно заперта ґрупа выразів. Містоназывникы заступують іншы части речі як назывникы, придавникы ці чісловникы. З той причіны містоназывникы односиме к указуючім словам. ==== Чісловникы (Нумералії) ==== {{main|Чісловникы}} Чісловникы суть зміннов частёв речі. Называють кількость (множество) особ, предметів, дїй, властностей і їх порядок. Записують ся чіслом (ціфров) або словом. ==== Придавникы ==== {{main|Придавникы}} Придавникы (тыж адъєктівы, з [[латиньскый язык|латиньского]] nomen adiectivum < adiectum „тото, што лежыть піля“) суть повнозначны змінны [[части речі]], котры передають властности або одношіня назывників. У языках, якы розлишують роды, ся назывникы справила згодують з родом назывника, котрый розвивають. ==== [[Приназывникы]] ==== {{main|Приназывникы}} Приназывникы стоять все перед тым [[Мена|меном]], з котрым ся вяжуть: ''выйти'' з ''хыжы'', ''пришов'' міджі ''людей'', ''дївча'' із ''валалу'', ''положыв'' на ''стіл'', ''стоїть'' за ''стїнов'', ''лежав'' під ''орїхом'' і т. д. З прикладів видно, же приназывникы придають або доповнюють різнородне значіня непрямых падів (просторове, часове, прічінне, цїлёве, порівнуюче, способове і др.). Подля свого походжіня ся приназывникы дїлять на неодводжены (прімарны) і одводжены (секундарны). Подля своёй штруктуры ся приназывникы дїлять на просты і зложены. К неодводженым односиме тоты приназывникы, што суть стародавны і стратили своє споїня із словами свого походжіня, напр.: ''о, од, без, в, над, до, за, к, ід, з, із, по'' і ін. К одводженым односиме приназывникы, што взникли од форм повнозначных слов по стратї свого первістного значіня, напр.: ''коло, подля, перед і т. д., а тыж такы, што ся ужывають в двоякім значіню, напр.: близко, навколо, спереду, зднука'' і др. Приклады вязаня (споёваня) приназывників з непрямыма падами: * з [[ґенітів]]ом: ''без, близко, до, з (зо), за, коло, од, подля, проти/проти, серед, спід, споза, у, окрем, вздовж, мімо, пля/попля, сперед, простів, із-за'' і др.; * з датівом: ''к (ку)'', ід; * з акузатівом: ''за, на, над, міджі, поміджі, по, поза, попід, про, через, в/во, о, під, през, понад, кріз, попід, зміджі, споміджі;'' * з локалом: ''в, на, о, по, попри, при''; * з інштрументалом: ''з, за, із, над, міджі, перед, під/підо, долов/долї, горї.'' == Приклады языка == === Поздравы і вінчованя === — ''Добре рано!'' — ''Добрый день!'' — ''Добрый вечур!'' — ''Добру ніч!'' — ''Слава Ісусу Хрісту!'' (Одповідь: ''Слава навікы!'') — ''Хрістос раждаєт ся!'' (Одповідь: ''Славіте єго!'') — ''Хрістос воскрес!'' (Одповідь: ''Воістину воскрес!'') — ''Дай, Боже, щастя!'' (Одповідь: ''Дай, Боже, і Вам!'') — ''Вітай!'' (Одповідь: ''Дякую!'') — ''Вітайте в нас!'' (Одповідь: ''Дякую!/Дякуєме!'') — ''Як ся ма(є)ш?'' (Одповідь: ''Дякую, добрї!'' ''Дякую, іде то!'' ''Дякую, помалы.'') — ''Як ся ма(є)те Вы (вы)?'' (Одповідь: ''Дякую/дякуєме, добрї!'' ''Дякую/дякуєме, іде то!'' ''Дякую/дякуєме, помалы.'') — ''Дякую, файного (вам) дня!/вечера!'' (Одповідь: Дякую, вам тыж'') — ''Я ся маю добрї.'' — ''Я ся маю плано.'' — ''Тїшить ня/нас!'' — ''І мене тїшить!'' — ''Прошу, подьте дале!'' — ''Няй ся любить!'' — ''Перебачте!'' — ''Досвіданя!'' — ''Май ся!'' — ''Майте ся добрї!'' — ''Збогом!'' — ''Агой!'' — ''Чау!'' — ''Вшытко добре!'' — ''Красный день!'' — ''Приємный вечур!'' — ''Вшытко найлїпше!'' — ''Добру забаву!'' — ''Щастливу путь!'' — ''Щастливо ся вернийте!'' — ''Няй вам смакує!'' — ''На здравя!'' == Далше чітаня == * ''A new Slavic language is born. The Rusyn literary language in Slovakia.'' Ed. [[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]]. New York 1996. * [[Павел Роберт Маґочій|Magocsi, Paul Robert]]. ''Let's speak Rusyn. {{lang|rue|Бісідуйме по-руськы}}.'' Englewood 1976. * [[Александр Дуліченко|Aleksandr Dmitrievich Dulichenko]]. ''Jugoslavo-Ruthenica. Роботи з рускей филолоґиї.'' Нови Сад 1995. * Taras Kuzio, "[https://web.archive.org/web/20090327140741/http://www.taraskuzio.net/Nation%20and%20State%20Building_files/national-rusyns.pdf The Rusyn question in Ukraine: sorting out fact from fiction]", Canadian Review of Studies in Nationalism, XXXII (2005) * [[Елейн Русинко|Elaine Rusinko]], "Rusinski/Ruski pisni" selected by Nataliia Dudash; "Muza spid Karpat (Zbornik poezii Rusiniv na Sloven'sku)" assembled by Anna Plishkova. Books review. "The Slavic and East European Journal, Vol. 42, No. 2. (Summer, 1998), pp. 348–350. [http://links.jstor.org/sici?sici=0037-6752(199822)1%3A42%3A2%3C348%3ARP%3E2.0.CO%3B2-A JSTOR archive] * [[Анна Плішкова |Плішкова Анна]] [Anna Plishkova] (ed.): Муза спід Карпат (Зборник поезії Русинів на Словеньску). [Muza spid Karpat (Zbornik poezii Rusiniv na Sloven'sku)] Пряшів: [[Русиньска оброда]], 1996. * Marta Harasowska. "Morphophonemic Variability, Productivity, and Change: The Case of Rusyn", Berlin; New York: Mouton de Gruyter, 1999, {{ISBN| 3-11-015761-6}}. * [http://links.jstor.org/sici?sici=0097-8507%28200009%2976%3A3%3C728%3AMVPACT%3E2.0.CO%3B2-L Book review] by Edward J. Vajda, Language, Vol. 76, No. 3. (Sep., 2000), pp.&nbsp;728–729. * [[Иван Поп|I. I. Pop]], [[Павел Роберт Маґочій|Paul Robert Magocsi]], Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto Press, 2002, {{ISBN| 0-8020-3566-3}}. * [[Анна Плішкова|Plišková, Anna]]: Rusínsky jazyk na Slovensku: náčrt vývoja a súčasné problémy. Prešov: Metodicko-pedagogické centrum, 2007, 116 s. [http://www.unipo.sk/public/media/11525/Rusinsky_jazyk_na_Slovensku.pdf Slovak] [http://www.unipo.sk/public/media/11530/Rusinsky_jazyk_na_Slovensku_1.pdf Rusyn] * [[Ігор Керча|Керча, Ігор]]: Словник русинсько-руськый Ужгород: ПолиПринт, 2007. == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20080509123945/http://www.rusyn.org/rusyns-language.html Rusyn language at the World Academy of Rusyn Culture] * [http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_jazyk.html Русиньскый язык на Академії русиньской културы в Словеньскій републіцї] * [http://www.ethnologue.com/language/rue Ethnologue report for Rusyn] * {{cite web |title=Ruthenian Greek Catholic Church |publisher= Religiana |url=https://religiana.com/ruthenian-greek-catholic-church-novi-sad |date=2021 |accessdate=2021-09-03}}{{ref-en}} [https://web.archive.org/web/20150919091415/http://www.holosy.sk/tirko/komarnik.mp3 Русиньскый стишок – Наше родне село Комарник] * [http://www.lemslownyk.ugu.pl/ ЛемСловник (Лемківско-польскый / польско-лемківскый словник)] * [https://web.archive.org/web/20140724000453/https://sites.google.com/site/kurslemkivskoho/ Курс лемківского языка] == Референції == {{reflist}} {{Славяньскы языкы}} [[Катеґорія:Выходославяньскы языкы]] d8uuy3jwo8vr8z2o4caf7efak64tm0b 0 6144 143855 120205 2024-05-02T12:42:55Z Vaktec 27175 /* Подѣи */ нова інформація wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|2005}} {{Рік ся зачінав|2005}} == Подѣи == [[1. децембер]] — Утворив ся [[Пермськый край]] в результаті зкапчаня Пермскої области и Комі-Пермяцького автономного округа. == Уродили ся == == Умерли == * [[2. апріль|2. апрѣль]] — [[Папа Йоан Павел ІІ.]] * [[17. юн]] — [[Михал Ковач]], [[Русины|русинскый]] [[поет]] и [[писатель]] [[Войводина|Войводины]]. * [[2. октобер]] — [[Орест Дубай ст.|Орест Дубай]], академичный [[малярь]], еден з найвызнамнѣйшых [[Русины|русинскых]] графикох [[XX. стороча]] в [[Словакия|Словакии]]. * [[7. новембер]] — [[Василь Турок-Гетеш]], русинскый [[драматик]], театралный [[режисер]], активиста народной оброды. * [[9. новембер]] — [[Иштван Удвари]], мадярскый [[славистика|слависта]] и [[педагог]]. {{Commons|2005}} 13xmmxs9g2d8b5kgqtsau4zihbsgqua 0 9128 143901 142133 2024-05-03T09:35:42Z Constraque 25300 wikitext text/x-wiki [[Файл:Flag of Georgia.svg|thumb|флаґ Ґрузії]] [[Файл:Georgia-map ka.PNG|thumb]] '''Ґрузія''' ({{lang-ka|საქართველო}} {{Audio-IPA|Sakartvelo.ogg|[sɑkʰɑrtʰˈvɛlɔ]}}, '''Сакартве́ло''') — [[штат]], лежачій на [[Кавказ]]і. [[Головне місто]] є [[Тбилиси|Тбілісі]]. Популація — 3 713 804<ref name="2014 Census">{{cite web|url=http://census.ge/files/results/Census_release_ENG.pdf|title=2014 General Population Census Main Results General Information — National Statistics Office of Georgia|publisher=|accessdate=2 May 2016}}</ref> (2014) жытелїв. {{Стыржень}} == Референції == <references/> {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Країны|Ґрузія]] [[Катеґорія:Грузия]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] 7q00fderkd7a6ufvapgwwfrxwpjirvi 143903 143901 2024-05-03T10:25:21Z Constraque 25300 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность}} {{Держава |Держава=Ґрузія |Самоназва= {{lang-ka|საქართველო}} |Образчик={{Кратное изображение |зона=center |зона_подписи=center |подпись = Штатна застава і ерб |ширина1 = 134 |ширина2 = 68 |изобр1 = Flag of Georgia.svg |изобр2 = Greater coat of arms of Georgia.svg }} |Подпис= |Розлога=69 700 км² |Обывательство=3,713804 млн. |Столиця=[[Тбилиси|Тбілісі]] |ГДП на особу=$10747 |Интернет-домен=.geo |Часовый пояс=UTC+4 |Телефонный код=+996 }} [[Файл:Georgia-map ka.PNG|thumb]] '''Ґрýзія''' ({{lang-ka|საქართველო}} {{Audio-IPA|Sakartvelo.ogg|[sɑkʰɑrtʰˈvɛlɔ]}}, '''Сакартве́ло''') — [[штат]] в [[Выходна Европа|выходній Европі]]<ref name="Geographic Encyclopaedia">''International Geographic Encyclopaedia and Atlas.'' Springer: 1979, p. 273</ref><ref name="EU perspective">[[Европскый парламент]], [http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?type=TA&language=EN&reference=P8-TA-2014-0009 Resolution 2014/2717(RSP)]:"...pursuant to Article 49 of the Treaty on European Union, Georgia, Moldova and Ukraine – like any other European state – have a European perspective and may apply to become members of the Union...""</ref>, лежачій на [[Кавказ]]і. На [[запад]]ї Ґрузія гранічіть з [[Чорне море|Чорным морём]], на [[север]]ї з [[Росія|Росіёв]], на [[юг]]у з [[Турція|Турціёв]] і [[Арменія|Арменіёв]], на [[выход]]ї з [[Азербайджан]]ом. [[Головне місто]] є [[Тбилиси|Тбілісі]]. Популація — 3 713 804<ref name="2014 Census">{{cite web|url=http://census.ge/files/results/Census_release_ENG.pdf|title=2014 General Population Census Main Results General Information — National Statistics Office of Georgia|publisher=|accessdate=2. май 2016}}</ref> (2014) жытелїв, густота залюднїня — 53/км². {{Стыржень}} == Референції == <references/> {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Країны|Ґрузія]] [[Катеґорія:Грузия]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] n029abu9xdx48qstosee9ep9zs6qoj3 143904 143903 2024-05-03T10:26:19Z Constraque 25300 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Ґрузія}} {{Держава |Держава=Ґрузія |Самоназва= {{lang-ka|საქართველო}} |Образчик={{Кратное изображение |зона=center |зона_подписи=center |подпись = Штатна застава і ерб |ширина1 = 134 |ширина2 = 68 |изобр1 = Flag of Georgia.svg |изобр2 = Greater coat of arms of Georgia.svg }} |Подпис= |Розлога=69 700 км² |Обывательство=3,713804 млн. |Столиця=[[Тбилиси|Тбілісі]] |ГДП на особу=$10747 |Интернет-домен=.geo |Часовый пояс=UTC+4 |Телефонный код=+996 }} [[Файл:Georgia-map ka.PNG|thumb]] '''Ґрýзія''' ({{lang-ka|საქართველო}} {{Audio-IPA|Sakartvelo.ogg|[sɑkʰɑrtʰˈvɛlɔ]}}, '''Сакартве́ло''') — [[штат]] в [[Выходна Европа|выходній Европі]]<ref name="Geographic Encyclopaedia">''International Geographic Encyclopaedia and Atlas.'' Springer: 1979, p. 273</ref><ref name="EU perspective">[[Европскый парламент]], [http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?type=TA&language=EN&reference=P8-TA-2014-0009 Resolution 2014/2717(RSP)]:"...pursuant to Article 49 of the Treaty on European Union, Georgia, Moldova and Ukraine – like any other European state – have a European perspective and may apply to become members of the Union...""</ref>, лежачій на [[Кавказ]]і. На [[запад]]ї Ґрузія гранічіть з [[Чорне море|Чорным морём]], на [[север]]ї з [[Росія|Росіёв]], на [[юг]]у з [[Турція|Турціёв]] і [[Арменія|Арменіёв]], на [[выход]]ї з [[Азербайджан]]ом. [[Головне місто]] є [[Тбилиси|Тбілісі]]. Популація — 3 713 804<ref name="2014 Census">{{cite web|url=http://census.ge/files/results/Census_release_ENG.pdf|title=2014 General Population Census Main Results General Information — National Statistics Office of Georgia|publisher=|accessdate=2. май 2016}}</ref> (2014) жытелїв, густота залюднїня — 53/км². {{Стыржень}} == Референції == <references/> {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Країны|Ґрузія]] [[Катеґорія:Грузия]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] my5ctujl2cq7bzi3kndag91wrv2fcwk 143905 143904 2024-05-03T10:26:40Z Constraque 25300 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Ґрузія (чеперушка)}} {{Держава |Держава=Ґрузія |Самоназва= {{lang-ka|საქართველო}} |Образчик={{Кратное изображение |зона=center |зона_подписи=center |подпись = Штатна застава і ерб |ширина1 = 134 |ширина2 = 68 |изобр1 = Flag of Georgia.svg |изобр2 = Greater coat of arms of Georgia.svg }} |Подпис= |Розлога=69 700 км² |Обывательство=3,713804 млн. |Столиця=[[Тбилиси|Тбілісі]] |ГДП на особу=$10747 |Интернет-домен=.geo |Часовый пояс=UTC+4 |Телефонный код=+996 }} [[Файл:Georgia-map ka.PNG|thumb]] '''Ґрýзія''' ({{lang-ka|საქართველო}} {{Audio-IPA|Sakartvelo.ogg|[sɑkʰɑrtʰˈvɛlɔ]}}, '''Сакартве́ло''') — [[штат]] в [[Выходна Европа|выходній Европі]]<ref name="Geographic Encyclopaedia">''International Geographic Encyclopaedia and Atlas.'' Springer: 1979, p. 273</ref><ref name="EU perspective">[[Европскый парламент]], [http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?type=TA&language=EN&reference=P8-TA-2014-0009 Resolution 2014/2717(RSP)]:"...pursuant to Article 49 of the Treaty on European Union, Georgia, Moldova and Ukraine – like any other European state – have a European perspective and may apply to become members of the Union...""</ref>, лежачій на [[Кавказ]]і. На [[запад]]ї Ґрузія гранічіть з [[Чорне море|Чорным морём]], на [[север]]ї з [[Росія|Росіёв]], на [[юг]]у з [[Турція|Турціёв]] і [[Арменія|Арменіёв]], на [[выход]]ї з [[Азербайджан]]ом. [[Головне місто]] є [[Тбилиси|Тбілісі]]. Популація — 3 713 804<ref name="2014 Census">{{cite web|url=http://census.ge/files/results/Census_release_ENG.pdf|title=2014 General Population Census Main Results General Information — National Statistics Office of Georgia|publisher=|accessdate=2. май 2016}}</ref> (2014) жытелїв, густота залюднїня — 53/км². {{Стыржень}} == Референції == <references/> {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Країны|Ґрузія]] [[Катеґорія:Грузия]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]] 2pphcgtjr40crsnqkgkoxxsi1rv0x6h 10 10769 143902 95828 2024-05-03T09:39:17Z Gramo Džukić 21097 wikitext text/x-wiki {| align=center class="messagebox" style="border: 1px solid #aaa; padding: .2em; margin-bottom: 3px; font-size: 95%; style="padding: 8px; width: 79%; border: 1px solid #aaa; border-left: 10px solid #F28500; font-size: 100%;" | style="padding-right: 4px; padding-left: 4px;" | [[Image:Achtung.png|50px]] | '''Тота статья не мать зазначены жерела або одказы, котрыма бы ся потвердила подана ту информация и так бы была овѣрителна.''' <br/> Можете Википедии помочи тым, же ю <span class="plainlinks">[{{fullurl:{{FULLPAGENAME}}|action=edit}} вылѣпшите] викизациов</span>. |}<includeonly> {{Катеґорія|Статьи без жерел або одказов||{{#if:{{#ifexpr:{{{1}}}}}|!}} {{{1}}}{{PAGENAME}}}} {{Катеґорія|Статї з неяснов достовірностёв||{{#if:{{#ifexpr:{{{1}}}}}|!}} {{{1}}}{{PAGENAME}}}} </includeonly> <noinclude> {{doc-inline}} Про тото варованя замѣстите в зачатку статьи тото: <nowiki>{{Непотверджено}}</nowiki> [[Катеґорія:Варованя]] {{doc-end}} </noinclude> 0xhy9h7cv2936cxhb90tfshr3we731a 3 19150 143886 142567 2024-05-02T22:54:05Z MediaWiki message delivery 7850 /* Нагадування про голосування для обрання членів першого U4C */ нова секція wikitext text/x-wiki Шановний, Ви не збираєтеся заповнити [[Вікіпедія:Статя тыждня/2022/51]], [[Вікіпедія:Інтересне/2022/51]]?--[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 09:19, 27 децембра 2022 (CET) == Языкова зналость == На Википедии е добрым тоном написати о своей языковой зналости (шаблона Babel). Вашы политичны погляды не односять ся ку Википедии. Думаю, же русинска Википедия не шпотать «Ичкерѣю», або «Ичкерию» в бою «за свободу». Вы не знате русинскый язык, але сте барз активный и масово продукуете статѣ, котры не суть писаны по русинскы. Нашто тото робите? [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 01:15, 20 януара 2023 (CET) :укр. Я визнаю, що не знаю "русинську мову", що деколи бувають помилки, тому я стараюсь її +- зрозуміти, стараюсь виправляти свої помилки в її написані, використовуючи навіть ваш словник ([https://slovnyk.rueportal.eu/ Російсько-русинськый Cловник]]), я перепрошую за свої помилки в написані/виправлені статті, мені більше нічого сказати вам. [[Хоснователь:WhiteBlackTime|WhiteBlackTime]] ([[Діскузія з хоснователём:WhiteBlackTime|діскузія]]) 09:59, 20 януара 2023 (CET) ::Але попри те ви неправильно вживаєте слова, взяті зі словника, виглядає не те, що ви не розумієте ані російську. Наприклад, полюбляєте вживати '''хоснованый''' adj АГ БС ИС ПГ = подержанный; бывший в употреблении; использованный; употреблявшийся, употребляемый; применявшийся, применяемый; держаный (разг); ::в значенню «заснований»{{ref-uk}} = «основанный»{{ref-ru}}. Як бачу, вам до вподоби пряшівський правопис, то в першу чергу потрібно звірятися з їх словником. Ви створили шаблон ''Район України'', в якому повно помилок. За пряшівським правописом повинно бути: раён. Слова ''селище'' нема. «Селянська рада» це ''сельскый уряд''. И так далі. Виправляти за вами нема кому. Тому все це мае бути кваліфіковане, як невідпоповідне нормам мови. --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 21:46, 21 януара 2023 (CET) Зрозуміло [[Хоснователь:WhiteBlackTime|WhiteBlackTime]] ([[Діскузія з хоснователём:WhiteBlackTime|діскузія]]) 21:59, 21 януара 2023 (CET) == Катеґорія «Сторінки з мапами» == Дакотрый Вами створеный модуль або шаблона автоматично додавать таку катеґорію. Тото не мать змысел, зато бо хотькотрый автор або редактор статї може вкласти до статї мапу, хотьбы в формі звычайного файла, або иншак, а при том не створить таку катеґорію. А такых статей уже много. Прошу, кедь можете, одстраньте тоту автоматично додавану катеґорію. [[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскузія]]) 20:54, 21 марца 2023 (CET) :Потім приберу ту катеґоріов [[Хоснователь:WhiteBlackTime|WhiteBlackTime]] ([[Діскузія з хоснователём:WhiteBlackTime|діскузія]]) 09:40, 22 марца 2023 (CET) == Шаблона: Інфобокс == Ви замінили даний шаблон на оновлену версію з використанням Lua. У новій версії є проблеми з переносом рядків та горизонтальним вирівнюванням контенту, див. напр. інфобокс на сторінці [[Ґриґорій Жаткович]] (можливо, проблема в [[Шаблона: Інфобокс урядник|дочірньому шаблоні]]). Будь ласка, перевірте код, якщо це можливо. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскузія]]) 20:44, 29 марца 2023 (CEST) :Все [[Хоснователь:WhiteBlackTime|WhiteBlackTime]] ([[Діскузія з хоснователём:WhiteBlackTime|діскузія]]) 18:38, 17 мая 2023 (CEST) == <span lang="uk" dir="ltr" class="mw-content-ltr">Нагадування про голосування для обрання членів першого U4C</span> == <div lang="uk" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> <section begin="announcement-content" /> :''[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024/Announcement – vote reminder|Ви можете знайти це повідомлення в перекладі іншими мовами на Мета-вікі.]] [https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:Translate&group=page-{{urlencode:Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024/Announcement – vote reminder}}&language=&action=page&filter= {{int:please-translate}}]'' Шановний вікімедійцю! Ви отримуєте це повідомлення, оскільки раніше брали участь у процесі створення УКП. Це нагадування про те, що період голосування до Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки (U4C) закінчується 9 травня 2024 року. Ознайомтеся з інформацією на [[Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Election/2024/uk|сторінці голосування на Мета-вікі]], щоб дізнатися більше про голосування та право голосу. Координаційний комітет Універсального кодексу поведінки (U4C) — це глобальна група, покликана забезпечити справедливе і послідовне впровадження УКП. Членів спільноти було запрошено подавати свої заявки до U4C. Для отримання додаткової інформації та обов'язків U4C, будь ласка, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter/uk|перегляньте Хартію U4C]]. Будь ласка, поділіться цим повідомленням з членами вашої спільноти, щоб вони також могли взяти участь. Від імені Команди проєкту УКП,<section end="announcement-content" /> </div> [[m:User:RamzyM (WMF)|RamzyM (WMF)]] 00:54, 3 мая 2024 (CEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем RamzyM (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2024/Previous_voters_list_3&oldid=26721208 --> 9x4hcnc7wkvyd7gpprv95ojpco8lot8 0 20926 143871 143328 2024-05-02T15:49:24Z Vaktec 27175 добавленя катеґорії wikitext text/x-wiki [[Файл:Alexander_III_and_Orlov_Trotters_by_Sverchkov.jpg|міні|270x270пкс|Запряг орловськых скакуну ([[Император|Імператор]] Александр III в слободному ландаверови). Картина М. Є. Свєрчкова, 1888]] [[Файл:Horse-drawn_sleighs_2012_G1.jpg|праворуч|міні|270x270пкс|Запряжені сани. Славноє, 2002]] [[Файл:Bundesarchiv_Bild_101I-217-0453-32A,_Russland-Süd,_Kamelgespann.jpg|міні|270x270пкс|Вуз, запряженый двогорбыми верблюдами. Росія, 1942]] '''Гужовы́й тра́нспорт''' вадь '''Запря́жный тра́нспорт''' — вид [[Транспорт|транспорта]], як тирьхового, так и пасажирського, в якому транспортнї средства (возы) приводят ся в ход [[Быдла|живинами]]. В якості тягных живин хоснуют [[Кінь|коню]], волу, буволу, ослу, мулу, [[Пес|псу]], оленю. В зависимостї уд типа ходової часті роспознают колесный и саньовый запряженый транспорт. В тому случаї, куй груз кріпит ся на самуй живині, говорят про бисажный транспорт, якый рахує ся оддїльным видом транспорта. Согласно Віденськуй конвенції про дорожні знакы и сигналы, знак [[Файл:3.8_Russian_road_sign.svg|30x30пкс]] недозволяє ход запряженого, и бисажного транспорта на дануй дорозї (дозволяє ся конна їзда). ==Одкликованя== {{Переклад|ru|Гужевой транспорт}} [[Катеґорія:Транспорт подля типу]] [[Катеґорія:Гужовый транспорт]] na67dhffcusltv3mpj7g4vtplvy6w0r 0 21027 143849 143836 2024-05-02T12:17:00Z Іван Романеску 29330 Шо wikitext text/x-wiki '''Зави́дово'''&nbsp;— [[село]] в Мукачӯвськӯв варошськӯв общині Мукачовського района [[Закарпатска область|Закарпатськой области]] [[Україна|Украйины]]. == '''Назва''' == Село получило свою назву уд имени Давид, майжек уто быв Солтис котрый основав село. давно были 2 Мадярські назвы: Dávidfalva і Závidfalva. == '''Гісторıя''' == У 1466 році село первый раз ся споминать у Мадярськых хроніках, [[Елек Фийнёш]] у свойых записёх уд 1851 року пише так: “''Завидово, Русинськоє село у жупі Береґ на юго-выход уд Мункача:785 Русинӯв, 16 жидӯв є уніацька парохія, село лежить у передгӯррёви, принадлежить [[Шынборн|Шынборнам]]<nowiki/>“.'' Село перейшло у Православіє у 1920-ых. == '''Насіліня''' == У 1910 році у селі жило 1487 людий:1356 Русинӯв, 110 Швабӯв (105 из якых Иудеї), 21 Мадяр . На 2008 рӯк у селі жиє 1720 людий из якых є Мадяры, Русины і Цигани, Армяни, Білорусы і Руські, роды Русин, Балога, Петёвко і т.д. [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] cc2hmk68c34zcwvg2qxm7rkqgun9hzi 143850 143849 2024-05-02T12:23:11Z Vaktec 27175 нова інформація wikitext text/x-wiki {{Місто}} '''Зави́дово'''&nbsp;— [[село]] в Мукачӯвськӯв варошськӯв общині Мукачовського района [[Закарпатска область|Закарпатськой области]] [[Україна|Украйины]]. == '''Назва''' == Село дустало свою назву уд имени Давид, майжек уто быв Солтис котрый основав село. давно были 2 Мадярські назвы: Dávidfalva і Závidfalva. == '''Гісторıя''' == У 1466 році село первый раз ся споминать у Мадярськых хроніках, [[Елек Фийнёш]] у свойых записёх уд 1851 року пише так: “''Завидово, Русинськоє село у жупі Береґ на юго-выход уд Мункача:785 Русинӯв, 16 жидӯв є уніацька парохія, село лежить у передгӯррёви, принадлежить [[Шынборн|Шынборнам]]<nowiki/>“.'' Село перейшло у Православіє у 1920. == '''Населеня''' == У 1910 році у селі жило 1487 людий:1356 Русинӯв, 110 Швабӯв (105 из якых Иудеї), 21 Мадяр . На 2008 рӯк у селі жиє 1720 людий из якых є Мадяры, Русины і Цигани, Армяни, Білорусы і Руські, роды Русин, Балога, Петёвко і т.д. ==Удкликованя== {{Переклад|uk|Завидово}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] 0voteftpymcvh3mkuqgudmgqhopiqby 0 21032 143851 2024-05-02T12:33:58Z Vaktec 27175 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:ru:Special:Redirect/revision/135078558|Харъяга (посёлок)]]» wikitext text/x-wiki '''Харъяга''' (комі. Харьяга) — селище в Усть-Цилемському районї Републікы Комі [[Росія|Росії]]. Входит в склад ї сеьльопоселеня Йоя Ёряица. rj22ckr4kyvphw6mt41vn311h8ciuk8 143852 143851 2024-05-02T12:35:15Z Vaktec 27175 Fixed grammar wikitext text/x-wiki '''Харъяга''' (комі. Харьяга) — селище в Усть-Цилемському районї Републікы Комі [[Росія|Росії]]. Входит в склад сїльського поселеня Йориця. f69yrg3gifw2msmk38yr5k55v6ap6gr 143853 143852 2024-05-02T12:35:43Z Vaktec 27175 Fixed grammar wikitext text/x-wiki '''Харъяга''' (комі. Харьяга) — селище в Усть-Цилемському районї Републікы Комі [[Росія|Росії]]. Входит в склад сїльського поселеня Йормиця. h9h8pbs7edpezhqu46syh0qjs3u5yaj 143856 143853 2024-05-02T12:52:19Z Іван Романеску 29330 Но ай як wikitext text/x-wiki '''Харъя́га''' (комі. Харьяга) — селище в [[Усть-Цилемськый район|Усть-Цилемському районови]] Республікы Комі [[Росія|Ро̄сıї]]. Входить у состав сільського поселенıя [[Ёрмиця (Сѣльськоє Поселенıє)|Ёрмиця]]. == '''Гісторıя''' == [[Село]] основаноє у [[1931]] році гі [["Совхоз"|Совхоз]], из часом оно ся розростало і стало важныв економічныв і [[Култура Комі|културныв частёв]] [[Республіка Комі|Республікы Комі]]. == '''Насіліня''' == У 2010 році у селі жило 206 людий. У [[2002]] році у селі из 280 жителю̄в, 190 были [[Русы|Руськыми]] і 90 [[Комі]], мѣстні Руські у основному є [[Поморы (Народ)|Поморы]] котрі жили там іщи х часӯв [[Русь|Руси]] і [[Монґольськоє нашествіє на Європу|Монґольського нашествія на Європу]]. == '''Улиці''' == По данным [[2011]] року у селі є 6 [[Улиця|улиць]] 78izpryoigw83gcm2lsngimi1gynggo 143857 143856 2024-05-02T12:53:02Z Іван Романеску 29330 wikitext text/x-wiki '''Харъя́га''' (комі. Харьяга) — селище в [[Усть-Цилемськый район|Усть-Цилемському районови]] Республікы Комі [[Росія|Ро̄сıї]]. Входить у состав сільського поселенıя [[Ёрмиця (Сѣльськоє Поселенıє)|Ёрмиця]]. == '''Гісторıя''' == [[Село]] основаноє у [[1931]] році гі [["Совхоз"|Совхоз]], из часом оно ся розростало і стало важныв економічныв і [[Култура Комі|културныв частёв]] [[Республіка Комі|Республікы Комі]]. == '''Насіліня''' == У 2010 році у селі жило 206 людий. У [[2002]] році у селі из 280 жителю̄в, 190 были [[Русы|Руськыми]] і 90 [[Комі]], мѣстні Руські у основному є [[Поморы (Народ)|Поморы]] котрі жили там іщи з часӯв [[Русь|Руси]] і [[Монґольськоє нашествіє на Європу|Монґольського нашествія на Європу]]. == '''Улиці''' == По данным [[2011]] року у селі є 6 [[Улиця|улиць]] 4ycpuvrrsmbmzs0pgaqsooev9t2tgsa 143858 143857 2024-05-02T13:21:45Z Vaktec 27175 /* Насіліня */ Fixed grammar wikitext text/x-wiki '''Харъя́га''' (комі. Харьяга) — селище в [[Усть-Цилемськый район|Усть-Цилемському районови]] Республікы Комі [[Росія|Ро̄сıї]]. Входить у состав сільського поселенıя [[Ёрмиця (Сѣльськоє Поселенıє)|Ёрмиця]]. == '''Гісторıя''' == [[Село]] основаноє у [[1931]] році гі [["Совхоз"|Совхоз]], из часом оно ся розростало і стало важныв економічныв і [[Култура Комі|културныв частёв]] [[Республіка Комі|Республікы Комі]]. == '''Насіліня''' == У 2010 році у селі жило 206 людий. У [[2002]] році у селі из 280 жителю̄в, 190 были [[Русы|Руськыми]] і 90 [[Комі]], містні Руські у основному є [[Поморы (Народ)|Поморы]] котрі жили там іщи з часӯв [[Русь|Руси]] і [[Монґольськоє нашествіє на Європу|Монґольського нашествія на Європу]]. == '''Улиці''' == По данным [[2011]] року у селі є 6 [[Улиця|улиць]] l7rrommzu4qrl3icotogkrnrlwjnsgp 143859 143858 2024-05-02T13:23:08Z Vaktec 27175 нова інформація wikitext text/x-wiki '''Харъя́га''' (комі. Харьяга) — селище в [[Усть-Цилемськый район|Усть-Цилемському районови]] Республікы Комі [[Росія|Ро̄сıї]]. Входить у состав сільського поселенıя [[Ёрмиця (Сѣльськоє Поселенıє)|Ёрмиця]]. == '''Гісторıя''' == [[Село]] основаноє у [[1931]] році гі [["Совхоз"|Совхоз]], из часом оно ся розростало і стало важныв економічныв і [[Култура Комі|културныв частёв]] [[Республіка Комі|Республікы Комі]]. == '''Насіліня''' == У 2010 році у селі жило 206 людий. У [[2002]] році у селі из 280 жителю̄в, 190 были [[Русы|Руськыми]] і 90 [[Комі]], містні Руські у основному є [[Поморы (Народ)|Поморы]] котрі жили там іщи з часӯв [[Русь|Руси]] і [[Монґольськоє нашествіє на Європу|Монґольського нашествія на Європу]]. == '''Улиці''' == По данным [[2011]] року у селі є 6 [[Улиця|улиць]]. =='''Удкликованя'''== {{Переклад|ru|Харъяга (посёлок)}} 32z5qdsvtkwqar39is81259705mu6zl 143860 143859 2024-05-02T13:23:35Z Vaktec 27175 нова інформація wikitext text/x-wiki {{Місто}} '''Харъя́га''' (комі. Харьяга) — селище в [[Усть-Цилемськый район|Усть-Цилемському районови]] Республікы Комі [[Росія|Ро̄сıї]]. Входить у состав сільського поселенıя [[Ёрмиця (Сѣльськоє Поселенıє)|Ёрмиця]]. == '''Гісторıя''' == [[Село]] основаноє у [[1931]] році гі [["Совхоз"|Совхоз]], из часом оно ся розростало і стало важныв економічныв і [[Култура Комі|културныв частёв]] [[Республіка Комі|Республікы Комі]]. == '''Насіліня''' == У 2010 році у селі жило 206 людий. У [[2002]] році у селі из 280 жителю̄в, 190 были [[Русы|Руськыми]] і 90 [[Комі]], містні Руські у основному є [[Поморы (Народ)|Поморы]] котрі жили там іщи з часӯв [[Русь|Руси]] і [[Монґольськоє нашествіє на Європу|Монґольського нашествія на Європу]]. == '''Улиці''' == По данным [[2011]] року у селі є 6 [[Улиця|улиць]]. =='''Удкликованя'''== {{Переклад|ru|Харъяга (посёлок)}} ihu3ad4al27qatq42cs9zllx48beyuh 0 21033 143861 2024-05-02T13:26:41Z Vaktec 27175 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/41683518|Руська Мокра]]» wikitext text/x-wiki '''Ру́ська Мо́кра'''&nbsp;— [[село]] в Україні, в Тячовському районови [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] bhsejpvxtanmcydqvflwo1iswg3ebb8 143862 143861 2024-05-02T13:51:01Z Іван Романеску 29330 Но wikitext text/x-wiki '''Ру́ська Мо́кра'''&nbsp;— [[село]] в Украйині, в Тячӯвському районови [[Закарпатска область|Закарпатськой области]]. == '''Гісторıя''' == Село основаноє у 1638 році Руснаками із Марамо́роша і Дворянами Мадярщины из Фамілії '''Долґаї.''' У 1775 році у село пришли [[Швабы|Швабські Колоністы]] из [[Цур (Швейцарія)|Цура]] і окреса [[Луґано]]. У 1922 році у селі учинили Чехы узкоколѣйну жалізницю, [[Дрыво|дрыва]] тым путём везли аж у [[Тересва|Тересву]]. У 1942 році село стало частёв [[Сеть оборонных сооруженıй і укрепленıй "Лıнıя Арпада"|сети оборонных сооруженıй і укрепленıй "Лıнıя Арпада"]]. У Окто̄вброви РСЧК взяли село по невеликӯв перестрілці из Ґарнізоном села. У 1947 році у [[Куча|кучах]] Німцю̄в котрі пӯшли гет учинили Школу (4-класна система). У 1955 році учинили 7-рӯчну школу котра у 1962 стала 8-рӯчна. У селі є [[Ґрекокатолицька церьков|Уніацька]], [[Православна церьков|Православна]] і [[Єванґелістська цирьков|Єванґелістська]] цирькови. У 1997 і 2001 році у селах Руська Мокра і [[Німецка Мокра|Німицька Мокра]] страшна повінь зничтожила 28 хыж, 42 пострадали а мосты і дамбы были сильно изнеможенı. == '''Насіліня''' == У 2001 році у селі жило 1357 людий (ныні 1490) [[Руснакы]] — 99,26% [[Русы|Руські]] — 0,44% [[Німці]] — 0,22% [[Жиды]] — 0,07% == '''Знамі Родаци''' == [[Василь Мигалёвич Країло]] — Началник вайнового госпіталя, доктор медичных наук [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] fzdejp3hai5lmaj51fs7vh6nbp78yuv 143863 143862 2024-05-02T13:53:03Z Іван Романеску 29330 wikitext text/x-wiki '''Ру́ська Мо́кра'''&nbsp;— [[село]] в Украйині, в Тячӯвському районови [[Закарпатска область|Закарпатськой области]]. == '''Гісторıя''' == Село основаноє у 1638 році Руснаками із Марамо́роша і Дворянами Мадярщины из Фамілії '''Долґаї.''' У 1775 році у село пришли [[Швабы|Швабські Колоністы]] из [[Цур (Швейцарія)|Цура]] і окреса [[Луґано]]. У 1922 році у селі учинили Чехы узкоколѣйну жалізницю, [[Дрыво|дрыва]] тым путём везли аж у [[Тересва|Тересву]]. У 1942 році село стало частёв [[Сеть оборонных сооруженıй і укрепленıй "Лıнıя Арпада"|сети оборонных сооруженıй і укрепленıй "Лıнıя Арпада"]]. У Окто̄вброви 1944 року РСЧК взяли село по невеликӯв перестрілці из Ґарнізоном села. У 1947 році у [[Куча|кучах]] Німцю̄в котрі пӯшли гет учинили Школу (4-класна система). У 1955 році учинили 7-рӯчну школу котра у 1962 стала 8-рӯчна. У селі є [[Ґрекокатолицька церьков|Уніацька]], [[Православна церьков|Православна]] і [[Єванґелістська цирьков|Єванґелістська]] цирькови. У 1997 і 2001 році у селах Руська Мокра і [[Німецка Мокра|Німицька Мокра]] страшна повінь зничтожила 28 хыж, 42 пострадали а мосты і дамбы были сильно изнеможенı. == '''Насіліня''' == У 2001 році у селі жило 1357 людий (ныні 1490) [[Руснакы]] — 99,26% [[Русы|Руські]] — 0,44% [[Німці]] — 0,22% [[Жиды]] — 0,07% == '''Знамі Родаци''' == [[Василь Мигалёвич Країло]] — Началник вайнового госпіталя, доктор медичных наук [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] dmz8g8bifwkh9s5smkp7ca9hgjr269p 143864 143863 2024-05-02T14:27:52Z Vaktec 27175 /* Гісторıя */ Fixed grammar wikitext text/x-wiki '''Ру́ська Мо́кра'''&nbsp;— [[село]] в Украйині, в Тячӯвському районови [[Закарпатска область|Закарпатськой области]]. == '''Гісторıя''' == Село основаноє у 1638 році Руснаками із Марамо́роша і Дворянами Мадярщины из Фамілії '''Долґаї.''' У 1775 році у село пришли [[Швабы|Швабські Колоністы]] из [[Цур (Швейцарія)|Цура]] і окреса [[Луґано]]. У 1922 році у селі учинили Чехы узкоколійну жалізницю, [[Дрыво|дрыва]] тым путём везли аж у [[Тересва|Тересву]]. У 1942 році село стало частёв [[Сеть оборонных сооруженıй і укрепленıй "Лıнıя Арпада"|сети оборонных сооруженıй і укрепленıй "Лıнıя Арпада"]]. У Окто̄вброви 1944 року РСЧК взяли село по невеликӯв перестрілці из Ґарнізоном села. У 1947 році у [[Куча|кучах]] Німцю̄в котрі пӯшли гет учинили Школу (4-класна система). У 1955 році учинили 7-рӯчну школу котра у 1962 стала 8-рӯчна. У селі є [[Ґрекокатолицька церьков|Уніацька]], [[Православна церьков|Православна]] і [[Єванґелістська цирьков|Єванґелістська]] цирькови. У 1997 і 2001 році у селах Руська Мокра і [[Німецка Мокра|Німицька Мокра]] страшна повінь зничтожила 28 хыж, 42 пострадали а мосты і дамбы были сильно изнеможенı. == '''Насіліня''' == У 2001 році у селі жило 1357 людий (ныні 1490) [[Руснакы]] — 99,26% [[Русы|Руські]] — 0,44% [[Німці]] — 0,22% [[Жиды]] — 0,07% == '''Знамі Родаци''' == [[Василь Мигалёвич Країло]] — Началник вайнового госпіталя, доктор медичных наук [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] bjktyop2k37is9zic28lj3150lex616 143865 143864 2024-05-02T14:51:13Z Іван Романеску 29330 wikitext text/x-wiki '''Ру́ська Мо́кра'''&nbsp;— [[село]] в Украйині, в Тячӯвському районови [[Закарпатска область|Закарпатськой области]]. == '''Ґеополога''' == Село [[Руська Мокра]] ся находить на берегови рікы [[Мокрянка(ріка)|Мокрянка]], на высоті 600 метрӯв над морём, межов миже Руськыв і Німицькыв Мокрыв є Урочище "''Церковный Звур", а из Усть-Чорныв Урочище "Занёво"'' На западі суть горы [[Гропа]] і [[Ружа(гора)|Ружа]] а дале ся продовжать полонинами Кычера і Красна. Май высока точка — 1600 метрова [[гора Стрымба]]. == '''Гісторıя''' == Село основаноє у 1638 році Руснаками із Марамо́роша і Дворянами Мадярщины из Фамілії '''Долґаї.''' У 1775 році у село пришли [[Швабы|Швабські Колоністы]] из [[Цур (Швейцарія)|Цура]] і окреса [[Луґано]]. У 1922 році у селі учинили Чехы узкоколійну жалізницю, [[Дрыво|дрыва]] тым путём везли аж у [[Тересва|Тересву]]. У 1942 році село стало частёв [[Сеть оборонных сооруженıй і укрепленıй "Лıнıя Арпада"|сети оборонных сооруженıй і укрепленıй "Лıнıя Арпада"]]. У Окто̄вброви 1944 року РСЧК взяли село по невеликӯв перестрілці из Ґарнізоном села. У 1947 році у [[Куча|кучах]] Німцю̄в котрі пӯшли гет учинили Школу (4-класна система). У 1955 році учинили 7-рӯчну школу котра у 1962 стала 8-рӯчна. У селі є [[Ґрекокатолицька церьков|Уніацька]], [[Православна церьков|Православна]] і [[Єванґелістська цирьков|Єванґелістська]] цирькови. У 1997 і 2001 році у селах Руська Мокра і [[Німецка Мокра|Німицька Мокра]] страшна повінь зничтожила 28 хыж, 42 пострадали а мосты і дамбы были сильно изнеможенı. == '''Насіліня''' == У 2001 році у селі жило 1357 людий (ныні 1490) [[Руснакы]] — 99,26% [[Русы|Руські]] — 0,44% [[Німці]] — 0,22% [[Жиды]] — 0,07% == '''Знамі Родаци''' == [[Василь Мигалёвич Країло]] — Началник вайнового госпіталя, доктор медичных наук [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] hyww8eybcugu5hsdca92fc6smzr6gmx 143868 143865 2024-05-02T15:44:44Z Vaktec 27175 нова інформація wikitext text/x-wiki {{Місто}} '''Ру́ська Мо́кра'''&nbsp;— [[село]] в Украйині, в Тячӯвському районови [[Закарпатска область|Закарпатськой области]]. == '''Ґеополога''' == Село [[Руська Мокра]] ся находить на берегови рікы [[Мокрянка(ріка)|Мокрянка]], на высоті 600 метрӯв над морём, межов миже Руськыв і Німицькыв Мокрыв є Урочище "''Церковный Звур", а из Усть-Чорныв Урочище "Занёво"'' На западі суть горы [[Гропа]] і [[Ружа(гора)|Ружа]] а дале ся продовжать полонинами Кычера і Красна. Май высока точка — 1600 метрова [[гора Стрымба]]. == '''Гісторıя''' == Село основаноє у 1638 році Руснаками із Марамо́роша і Дворянами Мадярщины из Фамілії '''Долґаї.''' У 1775 році у село пришли [[Швабы|Швабські Колоністы]] из [[Цур (Швейцарія)|Цура]] і окреса [[Луґано]]. У 1922 році у селі учинили Чехы узкоколійну жалізницю, [[Дрыво|дрыва]] тым путём везли аж у [[Тересва|Тересву]]. У 1942 році село стало частёв [[Сеть оборонных сооруженıй і укрепленıй "Лıнıя Арпада"|сети оборонных сооруженıй і укрепленıй "Лıнıя Арпада"]]. У Окто̄вброви 1944 року РСЧК взяли село по невеликӯв перестрілці из Ґарнізоном села. У 1947 році у [[Куча|кучах]] Німцю̄в котрі пӯшли гет учинили Школу (4-класна система). У 1955 році учинили 7-рӯчну школу котра у 1962 стала 8-рӯчна. У селі є [[Ґрекокатолицька церьков|Уніацька]], [[Православна церьков|Православна]] і [[Єванґелістська цирьков|Єванґелістська]] цирькови. У 1997 і 2001 році у селах Руська Мокра і [[Німецка Мокра|Німицька Мокра]] страшна повінь зничтожила 28 хыж, 42 пострадали а мосты і дамбы были сильно изнеможенı. == '''Насіліня''' == У 2001 році у селі жило 1357 людий (ныні 1490) [[Руснакы]] — 99,26% [[Русы|Руські]] — 0,44% [[Німці]] — 0,22% [[Жиды]] — 0,07% == '''Знамі Родаци''' == [[Василь Мигалёвич Країло]] — Началник вайнового госпіталя, доктор медичных наук ==Удкликованя== {{Переклад|uk|Руська Мокра}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] 388ffvs6dnvg4d7ertip8jx3g9r1wad 143869 143868 2024-05-02T15:45:56Z Іван Романеску 29330 wikitext text/x-wiki {{Місто}} '''Ру́ська Мо́кра'''&nbsp;— [[село]] в Украйині, в Тячӯвському районови [[Закарпатска область|Закарпатськой области]]. == '''Ґеополога''' == Село [[Руська Мокра]] ся находить на берегови рікы [[Мокрянка(ріка)|Мокрянка]], на высоті 600 метрӯв над морём, межов миже Руськыв і Німицькыв Мокрыв є Урочище "''Церковный Звур", а из Усть-Чорныв Урочище "Занёво"'' На западі суть горы [[Гропа]] і [[Ружа(гора)|Ружа]] а дале ся продовжать полонинами Кычера і Красна. Май высока точка — 1600 метрова [[гора Стрымба]]. == '''Клімат''' == Позад специфікы нахождіня села миже Гӯрськых хребтӯв — [[Красна (Гӯр. Хребет)|Красна]], Ґорґаны і Свидовиць, у селі Руська Мокра сніг у сириднёму лежить 162 дны на рӯк, Максимум было 178 дню̄в. == '''Интереснı Факты''' == • Село Руська Мокра май дождьливоє село Пудкарпатя • Село при СССР было у составі Усть-Чорнянської Селищной Общины • У селі была Німицька колонıя 1775-1945 р. == '''Гісторıя''' == Село основаноє у 1638 році Руснаками із Марамо́роша і Дворянами Мадярщины из Фамілії '''Долґаї.''' У 1775 році у село пришли [[Швабы|Швабські Колоністы]] из [[Цур (Швейцарія)|Цура]] і окреса [[Луґано]]. У 1922 році у селі учинили Чехы узкоколійну жалізницю, [[Дрыво|дрыва]] тым путём везли аж у [[Тересва|Тересву]]. У 1942 році село стало частёв [[Сеть оборонных сооруженıй і укрепленıй "Лıнıя Арпада"|сети оборонных сооруженıй і укрепленıй "Лıнıя Арпада"]]. У Окто̄вброви 1944 року РСЧК взяли село по невеликӯв перестрілці из Ґарнізоном села. У 1947 році у [[Куча|кучах]] Німцю̄в котрі пӯшли гет учинили Школу (4-класна система). У 1955 році учинили 7-рӯчну школу котра у 1962 стала 8-рӯчна. У селі є [[Ґрекокатолицька церьков|Уніацька]], [[Православна церьков|Православна]] і [[Єванґелістська цирьков|Єванґелістська]] цирькови. У 1997 і 2001 році у селах Руська Мокра і [[Німецка Мокра|Німицька Мокра]] страшна повінь зничтожила 28 хыж, 42 пострадали а мосты і дамбы были сильно изнеможенı. == '''Насіліня''' == У 2001 році у селі жило 1357 людий (ныні 1490) [[Руснакы]] — 99,26% [[Русы|Руські]] — 0,44% [[Німці]] — 0,22% [[Жиды]] — 0,07% == '''Знамі Родаци''' == [[Василь Мигалёвич Країло]] — Началник вайнового госпіталя, доктор медичных наук ==Удкликованя== {{Переклад|uk|Руська Мокра}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] ht2e9uf9yhberdmkfwfalmhuognh298 0 21034 143866 2024-05-02T15:38:11Z Vaktec 27175 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:ru:Special:Redirect/revision/135919477|Ездовые собаки]]» wikitext text/x-wiki [[Файл:Wa_husky4.jpg|міні|250x250пкс|Запряжені їздові хаскі.]] [[Файл:Greenland_Dog.jpg|міні|283x283пкс|Ґренландськый пес (ґренландськый доґ).]] [[Файл:Iditarod_Ceremonial_start_in_Anchorage,_Alaska.jpg|міні|250x250пкс|Псяча упряжка, Аляска.]] '''Їздові псы''' — [[Пес|псы]], які хоснуют ся як [[Тяговая сила|тягова сила]] ([[гужовый транспорт]]) на снїгови вадь ледови, для волоченя лодок, для перевозкы грузу и людий на нартах. Для їздової работы берут псу опредїленых пород (хаскі, маламут, самоїд), в якых у ходї селекції закапчані всї што треба для їздовых псу фізичні и психічиські качества. == Історія == Май давнї находкы псячых упряжок, нарт и кусток псу были найдені на Новосибірськых островах и, согласно радіоуглеродному аналізови, їм дись 7800—8000 году{{Жрідло|11|08|2019}}. Оба полюсы Землї были покорені на псячых упряжках. [[Северный пол|Сїверный полюс]] — експедиція Роберта Пірі (1909 гуд), [[Южный пол|Южный]] — експедиція Руаля Амундсена (1911 гуд). Самый довгый арктичеськый переход на псячых упряжках простяг ся на 10 000 кілометру, уд Влена до Мурманська, в ходї полярної експедиції газеты «Совітська Росія» в 1982—1983 годах<ref>{{Статя|автор=Лазуркин С.|год=1983|номер=8 (2515)|archivedate=2013-04-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130423155241/http://vokrugsveta.ru/vs/article/2043/}}</ref>. Популярна подїя з участьов їздовых псу — «Велика гонка милості» 1925 года, в ходї якої в населені пункты Аляскы была привезена противодифтерійна сыворотка. == Породы їздовых псу == * [[Файл:Гонка_Берингия_03.jpg|міні|250x250пкс]]Хаскі: ** Аляскінськый хаскі ** Сахалінськый хаскі ** Сибірськый хаскі ** Маккензі Рівер Хаскі * Аляскінськый маламут * Ґренландськый пес * Лапонськый їздовый * Норвежськый їздовый * Самоїдськый пес * Чинук * Чукотськый їздовый * [[Канадская эскимосская лайка|Канадська ескімоська лайка]] * Якутська лайка * Камчатськый їздовый * Таймырськый їздовый * Сибірськый їздовый пес Сеппала == Упряжка == [[Файл:Берингия_на_Камчатке.jpg|міні|250x250пкс|Гонка «Берингія» на Камчатці]] У їздового песоводства сут повно переваг перед їздов на олениных упряжках, бо псам не треба пудножный корм (например трава што росте на землї), што особено важно при переміщеньови по ледови вадь арктичеськыми пустынями. В динь псяча упряжка годна пруйти ростояня в 40—60 км при скорості 10—12 км/ч. Айбо при сьому враховуют ставаня, кыбы псы годні отдохнути{{Жрідло|11|08|2019}}. Кроме сього, їздовых псу мож гудувати мнясом мертвых звірий, што стало перевагов експедиції, Амундсена ид Южному полюсови перед експедиційов Скотта, хосновавшого в качестві гужевых живин шетлендськых поні. dmzxqx4qp8eg3ziw0zoze5km0fr2240 143867 143866 2024-05-02T15:41:45Z Vaktec 27175 добавленя удкликованя wikitext text/x-wiki [[Файл:Wa_husky4.jpg|міні|250x250пкс|Запряжені їздові хаскі.]] [[Файл:Greenland_Dog.jpg|міні|283x283пкс|Ґренландськый пес (ґренландськый доґ).]] [[Файл:Iditarod_Ceremonial_start_in_Anchorage,_Alaska.jpg|міні|250x250пкс|Псяча упряжка, Аляска.]] '''Їздові псы''' — [[Пес|псы]], які хоснуют ся як [[Тяговая сила|тягова сила]] ([[гужовый транспорт]]) на снїгови вадь ледови, для волоченя лодок, для перевозкы грузу и людий на нартах. Для їздової работы берут псу опредїленых пород (хаскі, маламут, самоїд), в якых у ходї селекції закапчані всї што треба для їздовых псу фізичні и психічиські качества. == Історія == Май давнї находкы псячых упряжок, нарт и кусток псу были найдені на Новосибірськых островах и, согласно радіоуглеродному аналізови, їм дись 7800—8000 году{{Жрідло|11|08|2019}}. Оба полюсы Землї были покорені на псячых упряжках. [[Северный пол|Сїверный полюс]] — експедиція Роберта Пірі (1909 гуд), [[Южный пол|Южный]] — експедиція Руаля Амундсена (1911 гуд). Самый довгый арктичеськый переход на псячых упряжках простяг ся на 10 000 кілометру, уд Влена до Мурманська, в ходї полярної експедиції газеты «Совітська Росія» в 1982—1983 годах<ref>{{Статя|автор=Лазуркин С.|год=1983|номер=8 (2515)|archivedate=2013-04-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130423155241/http://vokrugsveta.ru/vs/article/2043/}}</ref>. Популярна подїя з участьов їздовых псу — «Велика гонка милості» 1925 года, в ходї якої в населені пункты Аляскы была привезена противодифтерійна сыворотка. == Породы їздовых псу == * [[Файл:Гонка_Берингия_03.jpg|міні|250x250пкс]]Хаскі: ** Аляскінськый хаскі ** Сахалінськый хаскі ** Сибірськый хаскі ** Маккензі Рівер Хаскі * Аляскінськый маламут * Ґренландськый пес * Лапонськый їздовый * Норвежськый їздовый * Самоїдськый пес * Чинук * Чукотськый їздовый * [[Канадская эскимосская лайка|Канадська ескімоська лайка]] * Якутська лайка * Камчатськый їздовый * Таймырськый їздовый * Сибірськый їздовый пес Сеппала == Упряжка == [[Файл:Берингия_на_Камчатке.jpg|міні|250x250пкс|Гонка «Берингія» на Камчатці]] У їздового песоводства сут повно переваг перед їздов на олениных упряжках, бо псам не треба пудножный корм (например трава што росте на землї), што особено важно при переміщеньови по ледови вадь арктичеськыми пустынями. В динь псяча упряжка годна пруйти ростояня в 40—60 км при скорості 10—12 км/ч. Айбо при сьому враховуют ставаня, кыбы псы годні отдохнути{{Жрідло|11|08|2019}}. Кроме сього, їздовых псу мож гудувати мнясом мертвых звірий, што стало перевагов експедиції, Амундсена ид Южному полюсови перед експедиційов Скотта, хосновавшого в качестві гужевых живин шетлендськых поні. ==Удкликованя== {{Переклад|ru|Ездовые собаки}} 0f2zn1ig3x5m426ws1qe0ibayomcnlk 143870 143867 2024-05-02T15:48:50Z Vaktec 27175 добавленя катеґорії wikitext text/x-wiki [[Файл:Wa_husky4.jpg|міні|250x250пкс|Запряжені їздові хаскі.]] [[Файл:Greenland_Dog.jpg|міні|283x283пкс|Ґренландськый пес (ґренландськый доґ).]] [[Файл:Iditarod_Ceremonial_start_in_Anchorage,_Alaska.jpg|міні|250x250пкс|Псяча упряжка, Аляска.]] '''Їздові псы''' — [[Пес|псы]], які хоснуют ся як [[Тяговая сила|тягова сила]] ([[гужовый транспорт]]) на снїгови вадь ледови, для волоченя лодок, для перевозкы грузу и людий на нартах. Для їздової работы берут псу опредїленых пород (хаскі, маламут, самоїд), в якых у ходї селекції закапчані всї што треба для їздовых псу фізичні и психічиські качества. == Історія == Май давнї находкы псячых упряжок, нарт и кусток псу были найдені на Новосибірськых островах и, согласно радіоуглеродному аналізови, їм дись 7800—8000 году{{Жрідло|11|08|2019}}. Оба полюсы Землї были покорені на псячых упряжках. [[Северный пол|Сїверный полюс]] — експедиція Роберта Пірі (1909 гуд), [[Южный пол|Южный]] — експедиція Руаля Амундсена (1911 гуд). Самый довгый арктичеськый переход на псячых упряжках простяг ся на 10 000 кілометру, уд Влена до Мурманська, в ходї полярної експедиції газеты «Совітська Росія» в 1982—1983 годах<ref>{{Статя|автор=Лазуркин С.|год=1983|номер=8 (2515)|archivedate=2013-04-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130423155241/http://vokrugsveta.ru/vs/article/2043/}}</ref>. Популярна подїя з участьов їздовых псу — «Велика гонка милості» 1925 года, в ходї якої в населені пункты Аляскы была привезена противодифтерійна сыворотка. == Породы їздовых псу == * [[Файл:Гонка_Берингия_03.jpg|міні|250x250пкс]]Хаскі: ** Аляскінськый хаскі ** Сахалінськый хаскі ** Сибірськый хаскі ** Маккензі Рівер Хаскі * Аляскінськый маламут * Ґренландськый пес * Лапонськый їздовый * Норвежськый їздовый * Самоїдськый пес * Чинук * Чукотськый їздовый * [[Канадская эскимосская лайка|Канадська ескімоська лайка]] * Якутська лайка * Камчатськый їздовый * Таймырськый їздовый * Сибірськый їздовый пес Сеппала == Упряжка == [[Файл:Берингия_на_Камчатке.jpg|міні|250x250пкс|Гонка «Берингія» на Камчатці]] У їздового песоводства сут повно переваг перед їздов на олениных упряжках, бо псам не треба пудножный корм (например трава што росте на землї), што особено важно при переміщеньови по ледови вадь арктичеськыми пустынями. В динь псяча упряжка годна пруйти ростояня в 40—60 км при скорості 10—12 км/ч. Айбо при сьому враховуют ставаня, кыбы псы годні отдохнути{{Жрідло|11|08|2019}}. Кроме сього, їздовых псу мож гудувати мнясом мертвых звірий, што стало перевагов експедиції, Амундсена ид Южному полюсови перед експедиційов Скотта, хосновавшого в качестві гужевых живин шетлендськых поні. ==Удкликованя== {{Переклад|ru|Ездовые собаки}} [[Катеґорія:Псы]] [[Катеґорія:Гужовый транспорт]] pxc2g6tqas80opy2uin8ssm9tn8wm3d 143883 143870 2024-05-02T21:17:21Z Vaktec 27175 /* Історія */ Fixed grammar wikitext text/x-wiki [[Файл:Wa_husky4.jpg|міні|250x250пкс|Запряжені їздові хаскі.]] [[Файл:Greenland_Dog.jpg|міні|283x283пкс|Ґренландськый пес (ґренландськый доґ).]] [[Файл:Iditarod_Ceremonial_start_in_Anchorage,_Alaska.jpg|міні|250x250пкс|Псяча упряжка, Аляска.]] '''Їздові псы''' — [[Пес|псы]], які хоснуют ся як [[Тяговая сила|тягова сила]] ([[гужовый транспорт]]) на снїгови вадь ледови, для волоченя лодок, для перевозкы грузу и людий на нартах. Для їздової работы берут псу опредїленых пород (хаскі, маламут, самоїд), в якых у ходї селекції закапчані всї што треба для їздовых псу фізичні и психічиські качества. == Історія == Май давнї находкы псячых упряжок, нарт и кусток псу были найдені на Новосибірськых островах и, согласно радіоуглеродному аналізови, їм дись 7800—8000 году{{Жрідло|11|08|2019}}. Оба полюсы Землї были покорені на псячых упряжках. [[Северный пол|Сїверный полюс]] — експедиція Роберта Пірі (1909 гуд), [[Южный пол|Южный]] — експедиція Руаля Амундсена (1911 гуд). Самый довгый арктичеськый переход на псячых упряжках простяг ся на 10 000 кілометру, уд Уелена до Мурманська, в ходї полярної експедиції газеты «Совітська Росія» в 1982—1983 годах<ref>{{Статя|автор=Лазуркин С.|год=1983|номер=8 (2515)|archivedate=2013-04-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130423155241/http://vokrugsveta.ru/vs/article/2043/}}</ref>. Популярна подїя з участьов їздовых псу — «Велика гонка милості» 1925 года, в ходї якої в населені пункты Аляскы была привезена противодифтерійна сыворотка. == Породы їздовых псу == * [[Файл:Гонка_Берингия_03.jpg|міні|250x250пкс]]Хаскі: ** Аляскінськый хаскі ** Сахалінськый хаскі ** Сибірськый хаскі ** Маккензі Рівер Хаскі * Аляскінськый маламут * Ґренландськый пес * Лапонськый їздовый * Норвежськый їздовый * Самоїдськый пес * Чинук * Чукотськый їздовый * [[Канадская эскимосская лайка|Канадська ескімоська лайка]] * Якутська лайка * Камчатськый їздовый * Таймырськый їздовый * Сибірськый їздовый пес Сеппала == Упряжка == [[Файл:Берингия_на_Камчатке.jpg|міні|250x250пкс|Гонка «Берингія» на Камчатці]] У їздового песоводства сут повно переваг перед їздов на олениных упряжках, бо псам не треба пудножный корм (например трава што росте на землї), што особено важно при переміщеньови по ледови вадь арктичеськыми пустынями. В динь псяча упряжка годна пруйти ростояня в 40—60 км при скорості 10—12 км/ч. Айбо при сьому враховуют ставаня, кыбы псы годні отдохнути{{Жрідло|11|08|2019}}. Кроме сього, їздовых псу мож гудувати мнясом мертвых звірий, што стало перевагов експедиції, Амундсена ид Южному полюсови перед експедиційов Скотта, хосновавшого в качестві гужевых живин шетлендськых поні. ==Удкликованя== {{Переклад|ru|Ездовые собаки}} [[Катеґорія:Псы]] [[Катеґорія:Гужовый транспорт]] e8isenmlpljxv44h182blyijf14v7s3 0 21035 143872 2024-05-02T15:53:05Z Vaktec 27175 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/41995243|Підчумаль]]» wikitext text/x-wiki '''Пудчума́ль'''&nbsp;— [[село]] в Україні, в [[Закарпатска область|Закарпатськуй области]], Міжгірської селищної громады. [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] a2f58unnmmo1j8vw8nyovba66d0s8qb 143874 143872 2024-05-02T19:28:15Z Іван Романеску 29330 Но wikitext text/x-wiki '''Пудчума́ль'''&nbsp;— [[село]] в Украйині, у[[Закарпатска область|Закарпатськой области]], Міжгірської селищної общины. == '''Жывот села''' == Бывша назва — Пужчумаль. У період Австро-Мадярського Ґаздованя містноє насіліня занималося спецтехнолоґійов обробліня заготовленых дрыв на заказ инокрайнных фірм, была задумка ї воссоздати у наш час. == '''Турістическі Міста''' == Є Пішаґ '''Петровиць—Вӯльшанськоє Водохранилище''' , протяга якого сягать 30,000 метрӯв. Пішаґ што іде через перевал Прислопиць, гору Тяпеш (1,324 м над морём) , добрый як на пішый похӯд, на ко̄нёх, Біціґёх, Моторці і на Машині. Путованці на полну учувуть екзтрім Карпат. У літі по путёви до '''Тереблё-Ріцькой ҐЕС''' мож не леш набрати у баксу і напитися мінералной воды а і набрати си Ягӯд, яфін, малины, чорниць і всякых грибӯв, уд Козарю̄в і Білякӯв до Трюфеля, Лисичо́к [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] лубіно́к. Пішаґ має пару розхождінь. Приміром у романтичный похӯд мож рушити із '''Завирища''', Кучового масива села, по Катунськӯм пути (назва дана позад того ош пішаґ учинили кой робили '''Лıнıю Арпада''' == '''Насіліня''' == У [[1989|1989 році]] у селі было 153 людий а у 2001 році 155 [[Руснакы]] — 99,36% [[Русы|Руські]] — 0,64% 637sfiar21pug90ggekawszpf05sekp 143875 143874 2024-05-02T19:28:52Z Іван Романеску 29330 wikitext text/x-wiki '''Пудчума́ль'''&nbsp;— [[село]] в Украйині, у[[Закарпатска область|Закарпатськой области]], Міжгірської селищної общины. == '''Жывот села''' == Бывша назва — Пужчумаль. У період Австро-Мадярського Ґаздованя містноє насіліня занималося спецтехнолоґійов обробліня заготовленых дрыв на заказ инокрайнных фірм, была задумка ї воссоздати у наш час. == '''Турістическі Міста''' == Є Пішаґ '''Петровиць—Вӯльшанськоє Водохранилище''' , протяга якого сягать 30,000 метрӯв. Пішаґ што іде через перевал Прислопиць, гору Тяпеш (1,324 м над морём) , добрый як на пішый похӯд, на ко̄нёх, Біціґлёх, Моторці і на Машині. Путованці на полну учувуть екзтрім Карпат. У літі по путёви до '''Тереблё-Ріцькой ҐЕС''' мож не леш набрати у баксу і напитися мінералной воды а і набрати си Ягӯд, яфін, малины, чорниць і всякых грибӯв, уд Козарю̄в і Білякӯв до Трюфеля, Лисичо́к [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] лубіно́к. Пішаґ має пару розхождінь. Приміром у романтичный похӯд мож рушити із '''Завирища''', Кучового масива села, по Катунськӯм пути (назва дана позад того ош пішаґ учинили кой робили '''Лıнıю Арпада''' == '''Насіліня''' == У [[1989|1989 році]] у селі было 153 людий а у 2001 році 155 [[Руснакы]] — 99,36% [[Русы|Руські]] — 0,64% 91yy090ak2blvprfrxzzko963bf7xwv 143876 143875 2024-05-02T19:29:49Z Іван Романеску 29330 wikitext text/x-wiki '''Пудчума́ль'''&nbsp;— [[село]] в Украйині, у[[Закарпатска область|Закарпатськой области]], Міжгірської селищної общины. == '''Жывот села''' == Бывша назва — Пужчумаль. У період Австро-Мадярського Ґаздованя містноє насіліня занималося спецтехнолоґійов обробліня заготовленых дрыв на заказ инокрайнных фірм, была задумка ї воссоздати у наш час. == '''Турістическі Міста''' == Є Пішаґ '''Петровиць—Вӯльшанськоє Водохранилище''' , протяга якого сягать 30,000 метрӯв. Пішаґ што іде через перевал Прислопиць, гору Тяпеш (1,324 м над морём) , добрый як на пішый похӯд, на ко̄нёх, Біціґлёх, Моторці і на Машині. Путованці на полну учувуть екзтрім Карпат. У літі по путёви до '''Тереблё-Ріцькой ҐЕС''' мож не леш набрати у баксу і напитися мінералной воды а і набрати си Ягӯд, яфін, малины, чорниць і всякых грибӯв, уд Козарю̄в і Білякӯв до Трюфеля, Лисичо́к і Голубіно́к. Пішаґ має пару розхождінь. Приміром у романтичный похӯд мож рушити із '''Завирища''', Кучового масива села, по Катунськӯм пути (назва дана позад того ош пішаґ учинили кой робили '''Лıнıю Арпада''' [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] == '''Насіліня''' == У [[1989|1989 році]] у селі было 153 людий а у 2001 році 155 [[Руснакы]] — 99,36% [[Русы|Руські]] — 0,64% l79im4ybotm5frsnefewkiz9p6ma9sw 143900 143876 2024-05-03T09:35:37Z Gramo Džukić 21097 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Пудчума́ль'''&nbsp;— [[село]] в Украйині, у[[Закарпатска область|Закарпатськой области]], Міжгірської селищної общины. == '''Жывот села''' == Бывша назва — Пужчумаль. У період Австро-Мадярського Ґаздованя містноє насіліня занималося спецтехнолоґійов обробліня заготовленых дрыв на заказ инокрайнных фірм, была задумка ї воссоздати у наш час. == '''Турістическі Міста''' == Є Пішаґ '''Петровиць—Вӯльшанськоє Водохранилище''' , протяга якого сягать 30,000 метрӯв. Пішаґ што іде через перевал Прислопиць, гору Тяпеш (1,324 м над морём) , добрый як на пішый похӯд, на ко̄нёх, Біціґлёх, Моторці і на Машині. Путованці на полну учувуть екзтрім Карпат. У літі по путёви до '''Тереблё-Ріцькой ҐЕС''' мож не леш набрати у баксу і напитися мінералной воды а і набрати си Ягӯд, яфін, малины, чорниць і всякых грибӯв, уд Козарю̄в і Білякӯв до Трюфеля, Лисичо́к і Голубіно́к. Пішаґ має пару розхождінь. Приміром у романтичный похӯд мож рушити із '''Завирища''', Кучового масива села, по Катунськӯм пути (назва дана позад того ош пішаґ учинили кой робили '''Лıнıю Арпада''' [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] == '''Насіліня''' == У [[1989|1989 році]] у селі было 153 людий а у 2001 році 155 [[Руснакы]] — 99,36% [[Русы|Руські]] — 0,64% hea7myd4aarxfuoiyy0odajgvo0qjrl 0 21036 143877 2024-05-02T20:43:06Z Vaktec 27175 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:cs:Special:Redirect/revision/22361239|Mem (informace)]]» wikitext text/x-wiki '''Мем''' - термін котрый значит єдиницю[[Култура|культурної]] [[Інформація|інформації]]. В першый раз сись термін быв захоснованый в [[1976]] годї в книзї ''«Егоїстичный ґен»'' Річарда Докінсона. Слово ''мем'' походит из грецького ''mimema'' – ''наподобньовати''. [[Еволуція|Еволюція]] необязательно мусит быти основана лиш на реплікації [[DNA|ДНК]], її принцип розширеня любої інформації, котра дала ся пуд зміны (мутації) и тискови одбора.{{Жрідло}} Мемы ширят ся як з поколїня в поколїня, так и комунікаційов з чужыми людьми (йся теорія передаваня мему одповідає концепції еволюції Жана-Батиста Ламарка – ламаркизм). Теорія існуваня мему, як культурного наслїдства інформації в клїтках мозґа (по даякым теоріям и рослин и звірий) критикує ся еволюційнов психолоґійов як [[Псевдонаука|псевдонаучна]]. Сюзан Блекмор в своюй книзї ''The meme machine'' (по русинськы „Теорія мему“) описує мемы як неконтроліровані, и фурт живі. Мемитічеську еволюцію не мож пропустити. Она каже, што нашоє самовосприиманя вто лиш ґрупа мему, котрі на даный момент управляют нами. suh72es9jcwpf1wr74fuq6qiieupt7z 143878 143877 2024-05-02T20:49:45Z Vaktec 27175 нова інформація wikitext text/x-wiki [[Файл:Richard_dawkins_lecture.jpg|міні|праворуч|Річард Докінз придумав слово «мем» в своюй книзї «Егоїстичный ґен» в 1976 годови.]] '''Мем''' - термін котрый значит єдиницю[[Култура|культурної]] [[Інформація|інформації]]. В першый раз сись термін быв захоснованый в [[1976]] годї в книзї ''«Егоїстичный ґен»'' Річарда Докінзона. Слово ''мем'' походит из грецького ''mimema'' – ''наподобньовати''. [[Еволуція|Еволюція]] необязательно мусит быти основана лиш на реплікації [[DNA|ДНК]], її принцип розширеня любої інформації, котра дала ся пуд зміны (мутації) и тискови одбора.{{Жрідло}} Мемы ширят ся як з поколїня в поколїня, так и комунікаційов з чужыми людьми (йся теорія передаваня мему одповідає концепції еволюції Жана-Батиста Ламарка – ламаркизм). Теорія існуваня мему, як культурного наслїдства інформації в клїтках мозґа (по даякым теоріям и рослин и звірий) критикує ся еволюційнов психолоґійов як [[Псевдонаука|псевдонаучна]]. Сюзан Блекмор в своюй книзї ''The meme machine'' (по [[Русиньскый язык|русинськы]] „Теорія мему“) описує мемы як неконтроліровані, и фурт живі. Мемитічеську еволюцію не мож пропустити. Она каже, што нашоє самовосприиманя вто лиш ґрупа мему, котрі на даный момент управляют нами. ==Удкликованя== {{Переклад|cs|Mem (informace)}} [[Катеґорія:Мемы]] 1kj2ppw4wtvr9yxedqd5u1n6b1fdpu4 143879 143878 2024-05-02T20:53:05Z Vaktec 27175 нова інформація wikitext text/x-wiki [[Файл:Richard_dawkins_lecture.jpg|міні|праворуч|Річард Докінз придумав слово «мем» в своюй книзї «Егоїстичный ґен» в 1976 годови.]] '''Мем''' - термін котрый значит єдиницю [[Култура|культурної]] [[Інформація|інформації]]. В першый раз сись термін быв захоснованый в [[1976]] годї в книзї ''«Егоїстичный ґен»'' Річарда Докінзона. Слово ''мем'' походит из [[Ґрецькый язык|грецького]] ''mimema'' – ''наподобньовати''. [[Еволуція|Еволюція]] необязательно мусит быти основана лиш на реплікації [[DNA|ДНК]], її принцип розширеня любої інформації, котра дала ся пуд зміны (мутації) и тиск одбора.{{Жрідло}} Мемы ширят ся як з поколїня в поколїня, так и комунікаційов з чужыми людьми (йся теорія передаваня мему одповідає концепції еволюції Жана-Батиста Ламарка – ламаркизм). Теорія існуваня мему, як культурного наслїдства інформації в клїтках мозґа (по даякым теоріям и рослин и звірий) критикує ся еволюційнов психолоґійов як [[Псевдонаука|псевдонаучна]]. Сюзан Блекмор в своюй книзї ''The meme machine'' (по [[Русиньскый язык|русинськы]] „Теорія мему“) описує мемы як неконтроліровані, и фурт живі. Мемитічеську еволюцію не мож пропустити. Она каже, што нашоє самовосприиманя вто лиш ґрупа мему, котрі на даный момент управляют нами. ==Удкликованя== {{Переклад|cs|Mem (informace)}} [[Катеґорія:Мемы]] gy9ibvsiv4v28uvrzeywzv4jmmkg3jg 143880 143879 2024-05-02T21:02:00Z Vaktec 27175 Fixed grammar wikitext text/x-wiki [[Файл:Richard_dawkins_lecture.jpg|міні|праворуч|Річард Докінз придумав слово «мем» в своюй книзї «Егоїстичный ґен» в 1976 годови.]] '''Мем''' - термін котрый значит єдиницю [[Култура|культурної]] [[Інформація|інформації]]. В першый раз сись термін быв захоснованый в [[1976]] годї в книзї ''«Егоїстичный ґен»'' Річарда Докінзона. Слово ''мем'' походит из [[Ґрецькый язык|грецького]] ''mimema'' – ''наподобньовати''. [[Еволуція|Еволюція]] необязательно мусит быти основана лиш на реплікації [[DNA|ДНК]], її принцип розширеня любої інформації, котра дала ся пуд зміны (мутації) и тиск одбора.{{Жрідло}} Мемы ширят ся як з поколїня в поколїня, так и комунікаційов з чужыми людьми (йся теорія передаваня мему одповідає концепції еволюції Жана-Батиста Ламарка – ламаркизм). Теорія існуваня мему, як культурного наслїдства інформації в клїтках мозґа (по даякым теоріям и рослин и звірий) критикує ся еволюційнов психолоґійов як [[Псевдонаука|псевдонаучна]]. Сюзан Блекмор в своюй книзї ''The meme machine'' ([[Русиньскый язык|рус]]. „Теорія мему“) описує мемы як неконтроліровані, и фурт живі. Мемитічеську еволюцію не мож пропустити. Она каже, што нашоє самовосприиманя вто лиш ґрупа мему, котрі на даный момент управляют нами. ==Удкликованя== {{Переклад|cs|Mem (informace)}} [[Катеґорія:Мемы]] mrst8jckds7oodxgruvgn0wllcx5awd 143881 143880 2024-05-02T21:04:11Z Vaktec 27175 Fixed grammar wikitext text/x-wiki [[Файл:Richard_dawkins_lecture.jpg|міні|праворуч|Річард Докінз придумав слово «мем» в своюй книзї «Егоїстичный ґен» в 1976 годови.]] '''Мем''' - термін котрый значит єдиницю [[Култура|культурної]] [[Інформація|інформації]]. В першый раз сись термін быв захоснованый в [[1976]] годї в книзї ''«Егоїстичный ґен»'' Річарда Докінза. Слово ''мем'' походит из [[Ґрецькый язык|грецького]] ''mimema'' – ''наподобньовати''. [[Еволуція|Еволюція]] необязательно мусит быти основана лиш на реплікації [[DNA|ДНК]], її принцип розширеня любої інформації, котра дала ся пуд зміны (мутації) и тиск одбора.{{Жрідло}} Мемы ширят ся як з поколїня в поколїня, так и комунікаційов з чужыми людьми (йся теорія передаваня мему одповідає концепції еволюції Жана-Батиста Ламарка – ламаркизм). Теорія існуваня мему, як культурного наслїдства інформації в клїтках мозґа (по даякым теоріям и рослин и звірий) критикує ся еволюційнов психолоґійов як [[Псевдонаука|псевдонаучна]]. Сюзан Блекмор в своюй книзї ''The meme machine'' ([[Русиньскый язык|рус]]. „Теорія мему“) описує мемы як неконтроліровані, и фурт живі. Мемитічеську еволюцію не мож пропустити. Она каже, што нашоє самовосприиманя вто лиш ґрупа мему, котрі на даный момент управляют нами. ==Удкликованя== {{Переклад|cs|Mem (informace)}} [[Катеґорія:Мемы]] em95oypuicqhyniuourgd7xa1xcicse 143882 143881 2024-05-02T21:06:45Z Vaktec 27175 Fixed grammar wikitext text/x-wiki [[Файл:Richard_dawkins_lecture.jpg|міні|праворуч|Річард Докінз придумав слово «мем» в своюй книзї «Егоїстичный ґен» в 1976 годови.]] '''Мем''' - термін котрый значит єдиницю [[Култура|культурної]] [[Інформація|інформації]]. В першый раз сись термін быв захоснованый в [[1976]] годї в книзї ''«Егоїстичный ґен»'' Річарда Докінза. Слово ''мем'' походит из [[Ґрецькый язык|грецького]] ''mimema'' – ''наподобньовати''. [[Еволуція|Еволюція]] не мусит быти основана лиш на реплікації [[DNA|ДНК]], її принцип розширеня любої інформації, котра дала ся пуд зміны (мутації) и тиск одбора.{{Жрідло}} Мемы ширят ся як з поколїня в поколїня, так и комунікаційов з чужыми людьми (йся теорія передаваня мему одповідає концепції еволюції Жана-Батиста Ламарка – ламаркизм). Теорія існуваня мему, як культурного наслїдства інформації в клїтках мозґа (по даякым теоріям и рослин и звірий) критикує ся еволюційнов психолоґійов як [[Псевдонаука|псевдонаучна]]. Сюзан Блекмор в своюй книзї ''The meme machine'' ([[Русиньскый язык|рус]]. „Теорія мему“) описує мемы як неконтроліровані, и фурт живі. Мемитічеську еволюцію не мож пропустити. Она каже, што нашоє самовосприиманя вто лиш ґрупа мему, котрі на даный момент управляют нами. ==Удкликованя== {{Переклад|cs|Mem (informace)}} [[Катеґорія:Мемы]] og9tksqxz9r0o1we0ccpdppd83otbhz 143884 143882 2024-05-02T21:25:54Z Flipdot 23893 Доповненя, управленя хыб wikitext text/x-wiki [[Файл:Richard_dawkins_lecture.jpg|міні|праворуч|Річард Докінз придумав слово «мем» в своюй книзї «Еґоїстичный ґен» в 1976. годови]] '''Мем''' — єдиниця [[Култура|културної]] [[Інформація|інформації]]. Тримле ся, ож автором терміна є Річард Докінз; першый раз „мем“ ун захосновав у [[1976]]. годі у своюй книзі ''«Еґоїстичный ґен»''. Слово ''мем'' ся выводит из [[Ґрецькый язык|грецького]] ''mimema'' — ''наподобньовати''. [[Еволуція|Еволюція]] не мусит быти основана лиш на реплікації [[DNA|ДНК]], її принцип розширеня любої інформації, котра дала ся пуд зміны (мутації) и тиск одбора.{{Жрідло}} Мемы ширят ся як з поколїня в поколїня, так и комунікаційов з чужыми людьми (йся теорія передаваня мему одповідає концепції еволюції Жана-Батиста Ламарка — ламаркізм). Теорія існуваня мему, як культурного наслїдства інформації в клїтках мозґа (по даякым теоріям и рослин и звірий) критикує ся еволюційнов психолоґійов як [[Псевдонаука|псевдонаучна]]. Сюзан Блекмор в своюй книзї ''The Meme Machine'' ([[Русиньскый язык|рус.]] „Теорія мему“) описує мемы як неконтроліровані и фурт живі. Меметичну еволюцію не мож пропустити. Она каже, што нашоє самовосприиманя вто лиш ґрупа мему, котрі на даный момент управляют нами. == У інтернет-културі == Інтернет-мем — концепт, єдиниця културної інформації, котра ся скоро шырит уд челядника до челядника в Інтернеті — обычайно у інтернет-културі термін „мем“ став ся асоційовати из комедійов у фото-, авдіо- тай відеоформатах, котрі ся пошырюют через соціалні сіткы, відеоплатформы, блоґы тай новостні уданя. Інтернет-мемы часто указуют на собі актуалні на момент їх популарности културні події тай помагают дефіновати часовый період, частьов котрого сут. У 2013. годі Докінз дав інтернет-мемам характеристику мемув, нароком видозміненых вдяку людськуй креативности, котрі ся удличают уд його зачаткової ідеї мутації „через трафункові зміны тай таку собі форму Дарвінового природного удбора“.<ref>Solon O. [https://web.archive.org/web/20130709152558/http://www.wired.co.uk/news/archive/2013-06/20/richard-dawkins-memes "Richard Dawkins on the internet's hijacking of the word 'meme'"]. ''Wired UK''. 2013.</ref> ==Удкликованя== <references /> {{Переклад|cs|Mem (informace)}} [[Катеґорія:Мемы]] gwgo7u6o3t48lrdd6wfkw8o09o66kz7 0 21037 143887 2024-05-03T06:01:26Z Vaktec 27175 Створено шляхом перекладу сторінки «[[:uk:Special:Redirect/revision/40718054|Каллів]]» wikitext text/x-wiki '''Ка́ллів'''&nbsp;— [[село]] в Україні, у Довжанськуй сільськуй громадї [[Хустськый район|Хустського района]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]]. Обывательство 94 чиляди (станом на 2001 гуд). [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] 48mjdlwyhluap4g6sstqzb5q429apck 143888 143887 2024-05-03T06:51:36Z Іван Романеску 29330 Ай wikitext text/x-wiki '''Ка́ллӯв'''&nbsp;— [[село]] в Україні, у Довжанськӯв сільськӯв общині [[Хустськый район|Хустського района]] [[Закарпатска область|Закарпатськой области]]. == '''Насіліня''' == У 1989 році у селі жило 103 людий, 50 Чулувікӯв і 53 жоны У 2001 році жило туй 94 людий [[Руснакы]] — 100% == '''Клімат''' == Сиридньый максимум 12,6 °С Сиридньый Мінімум 3,6 °С Сиридня температура за рӯк 8,1 °С [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] 58npj68df0brr05regzj0ahevkpnj98 143889 143888 2024-05-03T06:52:38Z Іван Романеску 29330 wikitext text/x-wiki '''Ка́ллӯв авадь Ка́ллів'''&nbsp;— [[село]] в Україні, у Довжанськӯв сільськӯв общині [[Хустськый район|Хустського района]] [[Закарпатска область|Закарпатськой области]]. == '''Насіліня''' == У 1989 році у селі жило 103 людий, 50 Чулувікӯв і 53 жоны У 2001 році жило туй 94 людий [[Руснакы]] — 100% == '''Клімат''' == Сиридньый максимум 12,6 °С Сиридньый Мінімум 3,6 °С Сиридня температура за рӯк 8,1 °С [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] cbxm2fxwouunx23f6wc3frs775jqyes 143890 143889 2024-05-03T07:50:10Z Іван Романеску 29330 wikitext text/x-wiki '''Ка́ллӯв <small>авадь</small> Ка́ллів'''&nbsp;— [[село]] в Україні, у Довжанськӯв сільськӯв общині [[Хустськый район|Хустського района]] [[Закарпатска область|Закарпатськой области]]. == '''Насіліня''' == У 1989 році у селі жило 103 людий, 50 Чулувікӯв і 53 жоны У 2001 році жило туй 94 людий [[Руснакы]] — 100% == '''Клімат''' == Сиридньый максимум 12,6 °С Сиридньый Мінімум 3,6 °С Сиридня температура за рӯк 8,1 °С [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] t25ine2c7shycbpdi7idrkuzhk9umv6 143891 143890 2024-05-03T07:50:23Z Іван Романеску 29330 wikitext text/x-wiki '''Ка́ллӯв <small>авадь</small> Ка́ллів'''&nbsp;— [[село]] в Украйині, у Довжанськӯв сільськӯв общині [[Хустськый район|Хустського района]] [[Закарпатска область|Закарпатськой области]]. == '''Насіліня''' == У 1989 році у селі жило 103 людий, 50 Чулувікӯв і 53 жоны У 2001 році жило туй 94 людий [[Руснакы]] — 100% == '''Клімат''' == Сиридньый максимум 12,6 °С Сиридньый Мінімум 3,6 °С Сиридня температура за рӯк 8,1 °С [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] bgzej3wuhfmi30fyz8kzde2f5zueaw8 143896 143891 2024-05-03T08:53:28Z Gramo Džukić 21097 wikitext text/x-wiki '''Ка́ллӯв <small>авадь</small> Ка́ллів'''&nbsp;— [[село]] в Украйині, у Довжанськӯв сільськӯв общині [[Хустськый район|Хустського района]] [[Закарпатска область|Закарпатськой области]]. == '''Насіліня''' == У 1989 році у селі жило 103 людий, 50 Чулувікӯв і 53 жоны У 2001 році жило туй 94 людий [[Руснакы]] — 100%{{Жрідло}} == '''Клімат''' == Сиридньый максимум 12,6 °С Сиридньый Мінімум 3,6 °С Сиридня температура за рӯк 8,1 °С [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] agmf4kkhe9wlgm368ga8janvcbr7wr1 0 21038 143892 2024-05-03T08:37:44Z Flipdot 23893 Створена сторінка: '''Украина'''&nbsp;— унітарна держава, котра ся адмініштративно чинит 27 реґіонами: сюды входят 24 області, 1 автономна республіка ([[Автономна републіка Крым|АР Крым]]) тай 2 вароші из шпеціалным статусом: [[Кієв|Кийов]] тай [[Севастополь]]. == Штруктура == Подля ст... wikitext text/x-wiki '''Украина'''&nbsp;— унітарна держава, котра ся адмініштративно чинит 27 реґіонами: сюды входят 24 області, 1 автономна республіка ([[Автономна републіка Крым|АР Крым]]) тай 2 вароші из шпеціалным статусом: [[Кієв|Кийов]] тай [[Севастополь]]. == Штруктура == Подля статі №133 Конституції Украины систему адмініштративно-територіалного устроя Украины чинят: [[Автономна републіка Крым|Автономна Республіка Крым]], області, районы, вароші, районы у варошах, селища тай [[Село|села]]<ref>{{Cite web |url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page3 |title=Конституція України |accessdate=27 листопада 2021 |archive-date=2 квітня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190402062117/https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page3 }}</ref>. Сесі територіалні єдиниці ся класифікуют за трьома факторами<ref>[http://apelyacia.org.ua/content/1-ponyattya-teritorialnogo-ustroyu-ukrayini-sistema-administrativno-teritorialnogo-ustroyu 1. Поняття територіального устрою України. Система адміністративно-територіального устрою України]</ref>: 1) ''ґеоґрафічно'' они ся ділят на реґіоны (АР Крым, області, районы, вароші-реґіоны Кийов тай Севастополь) тай населені пункты (вароші, селища, села); 2) ''подля статуса''&nbsp;— на: адмініштративно-територіалні єдиниці (області, районы), самоврядні територіалні єдиниці&nbsp;— територіалні громады (варошські, селищні, сілські). АР Крым має шпеціалный статус територіалної автономії, а районы у варошах ся характеризуют рисами як адмініштративно-територіалных, так и самоврядных єдиниць; 3) ''подля міста у системі адмініштративно-територіалного устроя Украины''&nbsp;— на '''територіалні єдиниці первинного уровня''' (варошські, селищні тай сілські територіалні громады), '''середнього уровня''' (районы) тай '''выщого уровня''' (Автономна Республіка Крым, області, вароші [[Кієв|Кийов]] тай [[Севастополь]]). Де факто адмініштративно-територіалныма єдиницями сут и території територіалных громад, хоть на леґіслативнум уровньови они раз такый статус не дустали. Подля платного ''Положеня за порядок рішеня вопросув адмініштративно-територіального устроя Украинської РСР'' (1981) (против Конституції) є такый тип населеного пункта ги „селище міського типу“ (смт). Населеня смт ся тримле варошськым. == Територіалні єдиниці выщого уровня == {| class="wikitable sortable" style="text-align:center;" " |- style="background-color:#bbbbbb;" ! Флаґ ! Герб ! № ! Реґіон ! Площа<br/>(км²) ! Населеня ^(01.01.2021) ! Густота населеня<br />(чоловік/км²) ! Адм. центер ! Районув ! Громад |- | [[Файл:Flag of Crimea.svg|50px|border]] | [[Файл:Emblem of Crimea.svg|50px|]] | 1 | [[Автономна републіка Крым|Автономна Республіка Крим]] | {{Formatnum:26081}} | {{Nts|1967259}}** | 75,43 | [[Сімферополь]] | 10 (14)* | — |- | [[Файл:Prapor Vinnytskoyi oblasti.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Vinnytsa Oblast.svg|50px]] | 2 | [[Віницька область|Вінницька область]] | {{Formatnum:26513}} | {{Nts|1529123}} | 57,67 | [[Вінниця]] | 6 | 63 |- | [[Файл:Volyn flag.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Volyn Oblast.svg|50px]] | 3 | [[Волиньска область|Волинська область]] | {{Formatnum:20144}} | {{Nts|1027397}} | 51,0 | [[Луцьк]] | 4 | 54 |- | [[Файл:Flag of Dnipropetrovsk Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Smaller Coat of arms of Dnipropetrovsk Oblast.svg|50px]] | 4 | [[Днїпропетровска область|Дніпропетровська область]] | {{Formatnum:31974}} | {{Nts|3142035}} | 98,27 | [[Днїпро (місто)|Дніпро]] | 7 | 86 |- | [[Файл:Flag of Donetsk Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Donetsk Oblast 1999.svg|50px]] | 5 | [[Донецька область]] | {{Formatnum:26517}} | {{Nts|4100280}} | 154,63 | [[Донецьк]] | 8 | 66 |- | [[Файл:Flag of Zhytomyr Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Zhytomyr Oblast.svg|50px]] | 6 | [[Жытомирьска область|Житомирська область]] | {{Formatnum:29832}} | {{Nts|1195495}} | 40,07 | [[Житомир]] | 4 | 65 |- | [[Файл:Flag of Transcarpathian Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Karpatska Ukraina-2 COA.svg|50px]] | 7 | [[Закарпатська область]] | {{Formatnum:12777}} | {{Nts|1250129}} | 97,84 | [[Ужгород]] | 6 | 64 |- | [[Файл:Flag of Zaporizhia Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of arms of Zaporizhia Oblast.svg|50px]] | 8 | [[Запорізька область]] | {{Formatnum:27180}} | {{Nts|1666515}} | 61,31 | [[Запоріжжя]] | 5 | 67 |- | [[Файл:Flag of Ivano-Frankivsk Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Ivano-Frankivsk Oblast.svg|50px]] | 9 | [[Івано-Франківська область]] | {{Formatnum:13928}} | {{Nts|1361109}} | 97,72 | [[Івано-Франківськ]] | 6 | 62 |- | [[Файл:Flag of Kiev Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:COA of Kyiv Oblast.svg|50px]] | 10 | [[Кієвска область|Київська область]] | {{Formatnum:28131}} | {{Nts|1788530}} | 63,58 | [[Київ]] | 7 | 69 |- | [[Файл:Flag of Kirovohrad Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Kirovohrad Oblast.svg|50px]] | 11 | [[Кіровоградьска область|Кіровоградська область]] | {{Formatnum:24588}} | {{Nts|920128}} | 37,42 | [[Кропивницькый|Кропивницький]] | 4 | 49 |- | [[Файл:Flag of Luhansk Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms Luhansk Oblast.svg|50px]] | 12 | [[Луганьска область|Луганська область]] | {{Formatnum:26684}} | {{Nts|2121322}} | 79,5 | [[Луганьск|Луганськ]] | 8 | 37 |- | [[Файл:Flag of Lviv Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Lviv Oblast SVG.svg|50px]] | 13 | [[Львівска область|Львівська область]] | {{Formatnum:21833}} | {{Nts|2497750}} | 114,4 | [[Львів]] | 7 | 73 |- | [[Файл:Flag of Mykolaiv Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Mykolaiv Oblast.svg|50px]] | 14 | [[Миколаївска область|Миколаївська область]] | {{Formatnum:24598}} | {{Nts|1108394}} | 45,06 | [[Миколаїв]] | 4 | 52 |- | [[Файл:Flag of Odesa Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Odesa Oblast.svg|50px]] | 15 | [[Одеска область|Одеська область]] | {{Formatnum:33310}} | {{Nts|2368107}} | 71,09 | [[Одеса]] | 7 | 91 |- | [[Файл:Flag of Poltava Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Poltava Oblast.svg|50px]] | 16 | [[Полтавска область|Полтавська область]] | {{Formatnum:28748}} | {{Nts|1371529}} | 47,71 | [[Полтава]] | 4 | 61 |- | [[Файл:Flag of Rivne Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Rivne Oblast.svg|50px]] | 17 | [[Рівненьска область|Рівненська область]] | {{Formatnum:20047}} | {{Nts|1148456}} | 57,29 | [[Рівне]] | 4 | 64 |- | [[Файл:Flag of Sumy Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Sumy Oblast.svg|50px]] | 18 | [[Сумска область|Сумська область]] | {{Formatnum:23834}} | {{Nts|1053452}} | 44,2 | [[Сумы|Суми]] | 5 | 51 |- | [[Файл:Flag of Ternopil Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Ternopil Oblast.svg|50px]] | 19 | [[Тернопільска область|Тернопільська область]] | {{Formatnum:13823}} | {{Nts|1030562}} | 74,55 | [[Тернопіль]] | 3 | 55 |- | [[Файл:Flag of Kharkiv Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:COA of Kharkiv Oblast.svg|50px]] | 20 | [[Харьковска область|Харківська область]] | {{Formatnum:31415}} | {{Nts|2633834}} | 83,84 | [[Харків]] | 7 | 56 |- | [[Файл:Flag of Kherson Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Kherson Oblast.svg|50px]] | 21 | [[Херсоньска область|Херсонська область]] | {{Formatnum:28461}} | {{Nts|1016707}} | 35,72 | [[Херсон]] | 5 | 49 |- | [[Файл:Flag of Khmelnytskyi Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Khmelnytskyi Oblast.svg|50px]] | 22 | [[Хмельницька область]] | {{Formatnum:20645}} | {{Nts|1243787}} | 60,25 | [[Хмельницький]] | 3 | 60 |- | [[Файл:Flag of Cherkasy Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Cherkasy Oblast.svg|50px]] | 23 | [[Черкаска область|Черкаська область]] | {{Formatnum:20900}} | {{Nts|1178266}} | 56,38 | [[Черкасы|Черкаси]] | 4 | 66 |- | [[Файл:Flag of Chernivtsi Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Chernivtsi Oblast.svg|50px]] | 24 | [[Чернівецька область]] | {{Formatnum:8097}} | {{Nts|896566}} | 110,73 | [[Чернівці]] | 3 | 52 |- | [[Файл:Flag of Chernihiv Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Chernihiv Oblast.svg|50px]] | 25 | [[Чернїгівска область|Чернігівська область]] | {{Formatnum:31865}} | {{Nts|976701}} | 30,65 | [[Чернігів]] | 5 | 57 |- | [[Файл:Flag of Kyiv Kurovskyi.svg|50px|border]] | [[Файл:COA of Kyiv Kurovskyi.svg|50px]] | 26 | [[Київ]] | {{Formatnum:839}} | {{Nts|2962180}} | 3530,61 | [[Київ]] | 10 | — |- | [[Файл:Flag of Sevastopol.svg|50px|border]] | [[Файл:COA of Sevastopol.svg|50px]] | 27 | [[Севастополь]] | {{Formatnum:864}} | {{Nts|385870}}** | 446,61 | [[Севастополь]] | 4 | — |- style="background-color:#cccccc;" class="sortbottom" | [[Файл:Flag of Ukraine.svg|50px|border]] | [[Файл:Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg|50px]] | UA | [[Україна]] | {{Formatnum:603628}} | {{Nts|43941483}} | 72,8 | [[Київ]] | 136 (140)* | 1469 |} ^{*Моментално в окуповануй АР Крым 14 районув, котрі бдут ліквідовані по деокупації, а вмісто них ся учинит 10 новых районув. Ворохом новых районув в Украині 136, уєдно из неліквідованыма днешньыма районами АР Крым&nbsp;— 140.} ^{<nowiki>**</nowiki>Населеня Севастополської варошської рады тай АР Крым подані на 1.}&nbsp;^{януара 2014.} == Деталный адміністративний устрій (на 01.01.2022) == {| class="wikitable" !'''Ворохом населеных''' '''пунктув''' |'''29711''' !'''Представницькый орґан Автономної Республікы Крым''' — '''Верьховна Рада Автономної Республікы Крым''' | '''1''' |- !'''Варошськых поселень''' |'''1342''' !'''Ворохом містных рад:''' |'''1902''' |- !'''Сілськых поселень''' |'''28369''' !'''у тум числі: областных рад''' | '''22''' |- ! | !'''варошські варошув из шпеціалным статусом''' | '''2''' |} {| class="wikitable sortable mw-collapsible mw-collapsible mw-datatable" ! rowspan="4" |'''<small>№</small>''' '''<small>п.п.</small>''' ! rowspan="4" |'''<small>Автономна Республіка Крым,</small>''' '''<small>область,</small>''' '''<small>варош из</small>''' '''<small>шпеціалным статусом</small>''' ! rowspan="4" |'''<small>Районы</small>''' ! rowspan="4" |'''<small>Районы</small>''' '''<small>у варошах</small>''' ! rowspan="4" |'''<small>Тер.</small>''' '''<small>громады</small>''' ! colspan="8" |<small>Населені пункты</small> ! colspan="7" rowspan="2" |'''<small>Рады</small>''' |- ! rowspan="3" |<small>'''Ворохом'''</small> <small>'''нас.'''</small> <small>'''пунктув'''</small> ! colspan="4" |'''<small>Варошські населені пункты</small>''' ! colspan="3" |'''<small>Сілські населені пункты</small>''' |- ! rowspan="2" |'''<small>Ворохом</small>''' ! rowspan="2" |'''<small>вароші</small>''' ! rowspan="2" |'''<small>у т.ч. з</small>''' '''<small>рай.</small>''' '''<small>діленьом</small>''' ! rowspan="2" |'''<small>смт</small>''' ! rowspan="2" |'''<small>Ворохом</small>''' ! rowspan="2" |'''<small>с-ща</small>''' ! rowspan="2" |'''<small>села</small>''' ! rowspan="2" |'''<small>Ворохом</small>''' ! rowspan="2" |'''<small>Районні</small>''' ! rowspan="2" |'''<small>Районні</small>''' '''<small>у варошах</small>''' ! colspan="4" |'''<small>Територіалных громад</small>''' |- !'''<small>ворохом</small>''' !'''<small>варошські</small>''' !'''<small>селищні</small>''' !'''<small>сілські</small>''' |- |'''1''' |'''АР&nbsp;Крым *''' |10 |3 |— |1019 |72 |16 |1 |56 |947 |30 |917 |314 |10 |3 |297 |16 |38 |243 |- |'''2''' |'''Вінницька''' |6 | |63 |1503 |47 |18 | |29 |1456 |127 |1329 |69 |6 | |63 |18 |22 |23 |- |'''3''' |'''Волинська''' |4 | |54 |1087 |33 |11 | |22 |1054 | |1054 |58 |4 | |54 |11 |18 |25 |- |'''4''' |'''Дніпропетровська''' |7 |18 |86 |1500 |65 |20 |3 |45 |1435 |60 |1375 |100 |7 |7 |86 |20 |25 |41 |- |'''5''' |'''Донецька *''' |8 |21 |66 |1298 |183 |52 |4 |131 |1115 |196 |919 |41 |5 | |36 |19 |8 |9 |- |'''6''' |'''Житомирська''' |4 |2 |66 |1668 |55 |12 |1 |43 |1613 |20 |1593 |70 |4 | |66 |12 |22 |32 |- |'''7''' |'''Закарпатська''' |6 | |64 |608 |30 |11 | |19 |578 | |578 |70 |6 | |64 |11 |18 |35 |- |'''8''' |'''Запорізька''' |5 |7 |67 |950 |36 |14 |1 |22 |914 |44 |870 |72 |5 | |67 |14 |17 |36 |- |'''9''' |'''Івано-Франківська''' |6 | |62 |805 |39 |15 | |24 |766 |20 |746 |68 |6 | |62 |15 |23 |24 |- |'''10''' |'''Київська''' |7 | |69 |1182 |56 |26 | |30 |1126 |5 |1121 |76 |7 | |69 |24 |23 |22 |- |'''11''' |'''Кіровоградська''' |4 |2 |49 |1029 |39 |12 |1 |27 |990 |16 |974 |55 |4 |2 |49 |12 |16 |21 |- |'''12''' |'''Луганська *''' |8 |4 |37 |926 |146 |37 |1 |109 |780 |102 |678 |22 |4 | |18 |4 |11 |3 |- |'''13''' |'''Львівська''' |7 |6 |73 |1928 |78 |44 |1 |34 |1850 |1 |1849 |80 |7 | |73 |39 |16 |18 |- |'''14''' |'''Миколаївська''' |4 |4 |52 |911 |26 |9 |1 |17 |885 |71 |814 |56 |4 | |52 |9 |14 |29 |- |'''15''' |'''Одеська''' |7 |4 |91 |1174 |52 |19 |1 |33 |1122 |22 |1100 |98 |7 | |91 |19 |25 |47 |- |'''16''' |'''Полтавська''' |4 |5 |60 |1839 |36 |16 |2 |20 |1803 |15 |1788 |67 |4 |3 |60 |16 |20 |24 |- |'''17''' |'''Рівненська''' |4 | |64 |1026 |27 |11 | |16 |999 |3 |996 |68 |4 | |64 |11 |13 |40 |- |'''18''' |'''Сумська''' |5 |2 |51 |1489 |35 |15 |1 |20 |1454 |52 |1402 |56 |5 | |51 |15 |15 |21 |- |'''19''' |'''Тернопільська''' |3 | |55 |1058 |35 |18 | |17 |1023 |1 |1022 |58 |3 | |55 |18 |16 |21 |- |'''20''' |'''Харківська''' |7 |9 |56 |1751 |77 |17 |1 |60 |1674 |138 |1536 |63 |7 | |56 |17 |26 |13 |- |'''21''' |'''Херсонська''' |5 |3 |49 |696 |40 |9 |1 |31 |656 |79 |577 |57 |5 |3 |49 |9 |17 |23 |- |'''22''' |'''Хмельницька''' |3 | |60 |1451 |37 |13 | |24 |1414 |5 |1409 |63 |3 | |60 |13 |22 |25 |- |'''23''' |'''Черкаська''' |4 |2 |66 |854 |30 |16 |1 |14 |824 |101 |723 |70 |4 | |66 |16 |10 |40 |- |'''24''' |'''Чернівецька''' |3 | |52 |417 |19 |11 | |8 |398 | |398 |55 |3 | |52 |11 |7 |34 |- |'''25''' |'''Чернігівська''' |5 |2 |57 |1509 |45 |16 |1 |29 |1464 |57 |1407 |62 |5 | |57 |16 |24 |17 |- |'''26''' |{{sortkey|Київ|visible=no}}'''м.&nbsp;Київ''' | |10 | |1 |1 | |1 | | | | |1 | | |1 | | | |- |'''27''' |{{sortkey|Севастополь|visible=no}}'''м.&nbsp;Севастополь*''' | |4 | |32 |3 |2 |1 |1 |29 |1 |28 |11 | |4 |2 |1 |1 |4 |- class="sortbottom" ! colspan="2" |'''Всього''' !'''140''' !'''108''' !'''1469''' !'''29711''' !'''1342''' !'''''460''''' !'''24''' !'''881''' !'''28369''' !'''1166''' !'''27203''' !'''1880''' !'''133''' !'''22''' !'''1720''' !'''386''' !'''467''' !'''870''' |} ''^{Подля податкув офіціалного портала Верьховної Рады Украины}''<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmist.html Адміністративно-територіальний устрій України (електронний довідник)]. [https://web.archive.org/web/20210605084454/http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmist.html 5.&nbsp;юнія 2021] на сайті Верьховної Рады Украины</ref>''^.'' Вароші, не пораховані у таблиці у ґрафі „вароші“, бо у них варошські рады не вчинені тай они не сут у територіалных громадах: [[Припять (мѣсто)|Припять]] та [[Чорнобыль]]. Ворохом варошув в Украині є 461. {| class="wikitable sortable mw-collapsible" |+'''Вароші из районным діленьом, у котрых районні рады у вароши не сут учинені''' !'''Назывка области''' !'''Назывка вароша''' !'''Районув''' '''у вароши''' !'''Районных''' '''рад у вароши''' |- |Дніпропетровська |Дніпро |8 |0 |- |Дніпропетровська |Кам'янське |3 |0 |- |Донецька |Горлівка |3 |0 |- |Донецька |Донецьк |9 |0 |- |Донецька |Макіївка |5 |0 |- |Донецька |Маріуполь |4 |0 |- |Житомирська |Житомир |2 |0 |- |Запорізька |Запоріжжя |7 |0 |- |Луганська |Луганськ |4 |0 |- |Львівська |Львів |6 |0 |- |Миколаївська |Миколаїв |4 |0 |- |— |Київ |10 |0 |- |Одеська |Одеса |4 |0 |- |Полтавська |Кременчук |2 |0 |- |Сумська |Суми |2 |0 |- |Харківська |Харків |9 |0 |- |Черкаська |Черкаси |2 |0 |- |Чернігівська |Чернігів |2 |0 |} == Зміны за 1991–2020. рокы == {| class="wikitable sortable mw-collapsible" |+Число адмініштративно-територіалных єдиниць у 1924–2020. роках<ref>{{Cite web |title=Кількість адміністративно-територіальних одиниць |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/view.asp?ma=000_0101&ti=%25CA%25B3%25EB%25FC%25EA%25B3%25F1%25F2%25FC+%25E0%25E4%25EC%25B3%25ED%25B3%25F1%25F2%25F0%25E0%25F2%25E8%25E2%25ED%25EE%252D%25F2%25E5%25F0%25E8%25F2%25EE%25F0%25B3%25E0%25EB%25FC%25ED%25E8%25F5+%25EE%25E4%25E8%25ED%25E8%25F6%25FC&path=../Quicktables/POPULATION/01/&lang=1&multilang=uk |website=database.ukrcensus.gov.ua |accessdate=2020-08-03 |last= |first= |date= |publisher= |language= |archive-date=2020-07-22 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200722060304/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/view.asp?ma=000_0101&ti=%CA%B3%EB%FC%EA%B3%F1%F2%FC+%E0%E4%EC%B3%ED%B3%F1%F2%F0%E0%F2%E8%E2%ED%EE-%F2%E5%F0%E8%F2%EE%F0%B3%E0%EB%FC%ED%E8%F5+%EE%E4%E8%ED%E8%F6%FC&path=..%2FQuicktables%2FPOPULATION%2F01%2F&lang=1&multilang=uk }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2018/zb_dy_2017.pdf |title=Кількість адміністративно-територіальних одиниць у 1992–2018 роках |last= |first= |date= |website= |publisher=Демографічний щорічник "Населення України за 2017 рік" Державна служба статистики України |language= |accessdate= |archive-date=13 грудня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201213191722/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2018/zb_dy_2017.pdf }}</ref> ^{(на 1.}&nbsp;^{януара)} ! rowspan="2" |Рокы ! rowspan="2" |Районы ! rowspan="2" |Території тер. громад<!-- https://decentralization.gov.ua/gromada --> ! colspan="2" |Вароші ! rowspan="2" |Районы у варошах ! rowspan="2" |Селища варошського типа ! rowspan="2" |Сілські населені пункты |- !ворохом !у тум числі шпец. статуса, республ. тай областного значіня |- |1924<ref>{{АТД СССР-1924}}</ref> |706 | | | | | | |- |1926<ref>{{АТД СССР-1926}}</ref> |636 | |78 |— |— |— |9307* |- |1931<ref>{{АТД СССР-1931}}</ref> |374 | |81 |21 |— |94 |54999 |- |1932<ref>{{АТД СССР-1932}}</ref> |358 | |88 |29 |— |94 |54999 |- |1934<ref>{{АТД СССР-1934}}</ref> |362 | |89 |31 |— |93 |11028* |- |1938<ref>{{АТД СССР-1938}}</ref> |502 | |95 |39 |14 |87 |11050* |- |1941<ref>{{АТД СССР-1941}}</ref> |746 | |255 |79 |69 |459 |16289* |- |1965<ref>{{АТД СССР-1965|8}}</ref> |394 | |365 |113 |83 |846 |8539* |- |1980<ref>{{АТД СССР-1980|701}}</ref> |479 | |412 |138 |120 |899 |8522* |- |1987<ref>{{АТД СССР-1987|14}}</ref> |480 | |429 |141 |121 |916 |8675* |- |1989 |479 | |434 |144 |120 |927 |28 768 |- |1990 |479 | |436 |145 |120 |927 |28 804 |- |1991 |481 | |436 |149 |120 |925 |28 845 |- |1992 |485 | |437 |153 |120 |923 |28 828 |- |1993 |486 | |441 |158 |120 |915 |28 858 |- |1994 |489 | |445 |164 |120 |911 |28 863 |- |1995 |489 | |445 |165 |120 |909 |28 864 |- |1996 |490 | |446 |167 |121 |907 |28 838 |- |1997 |490 | |447 |167 |121 |904 |28 834 |- |1998 |490 | |448 |168 |121 |896 |28 794 |- |1999 |490 | |448 |169 |121 |897 |28 775 |- |2000 |490 | |448 |170 |121 |894 |28 739 |- |2001 |490 | |451 |173 |122 |893 |28 651 |- |2002 |490 | |454 |174 |118 |889 |28 619 |- |2003 |490 | |453 |176 |118 |887 |28 612 |- |2004 |490 | |455 |178 |118 |886 |28 597 |- |2005 |490 | |456 |178 |118 |886 |28 585 |- |2006 |490 | |457 |178 |118 |885 |28 562 |- |2007 |490 | |458 |179 |118 |886 |28 540 |- |2008 |490 | |458 |179 |118 |886 |28 504 |- |2009 |490 | |459 |179 |118 |886 |28 490 |- |2010 |490 | |459 |179 |118 |885 |28 471 |- |2011 |490 | |459 |180 |118 |885 |28 457 |- |2012 |490 | |459 |180 |114 |885 |28 450 |- |2013 |490 | |460 |180 |111 |885 |28 441 |- |2014 |490 | |460 |182 |111 |885 |28 397 |- |2015 |490 | |460 |184 |111 |885 |28 388 |- |2016 |490 |93 |460 |187 |111 |885 |28 385 |- |2017 |490 |216 |460 |189 |111 |885 |28 377 |- |2018 |490 |458 |461 |189 |108 |883 |28 378 |- |2019 |490 |686 |461 |189 |108 |883 |28 376 |- |2020 |490 |841 |461 |189 |108 |882 |28 376 |- |2021 |136 (140) |1469 |461 |189 |108 |882 |28 372 |} <nowiki>*</nowiki>звіздочков указаноє число сілськых рад. == Удкликаня == i2cdw11ss6ddv57abr907kq73ym1p11 143895 143892 2024-05-03T08:47:48Z Flipdot 23893 wikitext text/x-wiki '''Украина'''&nbsp;— унітарна держава, котра ся адмініштративно чинит 27 реґіонами: сюды входят 24 області, 1 автономна республіка ([[Автономна републіка Крым|АР Крым]]) тай 2 вароші из шпеціалным статусом: [[Кієв|Кийов]] тай [[Севастополь]]. == Штруктура == Подля статі №133 Конституції Украины систему адмініштративно-територіалного устроя Украины чинят: [[Автономна републіка Крым|Автономна Республіка Крым]], області, районы, [[Варош|вароші]], районы у варошах, селища тай [[Село|села]]<ref>{{Cite web |url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page3 |title=Конституція України |accessdate=27 листопада 2021 |archive-date=2 квітня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190402062117/https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page3 }}</ref>. Сесі територіалні єдиниці ся класифікуют за трьома факторами<ref>[http://apelyacia.org.ua/content/1-ponyattya-teritorialnogo-ustroyu-ukrayini-sistema-administrativno-teritorialnogo-ustroyu 1. Поняття територіального устрою України. Система адміністративно-територіального устрою України]</ref>: 1) ''ґеоґрафічно'' они ся ділят на реґіоны (АР Крым, області, районы, вароші-реґіоны Кийов тай Севастополь) тай населені пункты (вароші, селища, села); 2) ''подля статуса''&nbsp;— на: адмініштративно-територіалні єдиниці (області, районы), самоврядні територіалні єдиниці&nbsp;— територіалні громады (варошські, селищні, сілські). АР Крым має шпеціалный статус територіалної автономії, а районы у варошах ся характеризуют рисами як адмініштративно-територіалных, так и самоврядных єдиниць; 3) ''подля міста у системі адмініштративно-територіалного устроя Украины''&nbsp;— на '''територіалні єдиниці первинного уровня''' (варошські, селищні тай сілські територіалні громады), '''середнього уровня''' (районы) тай '''выщого уровня''' (Автономна Республіка Крым, області, вароші [[Кієв|Кийов]] тай [[Севастополь]]). Де факто адмініштративно-територіалныма єдиницями сут и території територіалных громад, хоть на леґіслативнум уровньови они раз такый статус не дустали. Подля платного ''Положеня за порядок рішеня вопросув адмініштративно-територіального устроя Украинської РСР'' (1981) (против Конституції) є такый тип населеного пункта ги „селище міського типу“ (смт). Населеня смт ся тримле варошськым. == Територіалні єдиниці выщого уровня == {| class="wikitable sortable" style="text-align:center;" " |- style="background-color:#bbbbbb;" ! Флаґ ! Герб ! № ! Реґіон ! Площа<br/>(км²) ! Населеня ^(01.01.2021) ! Густота населеня<br />(чоловік/км²) ! Адм. центер ! Районув ! Громад |- | [[Файл:Flag of Crimea.svg|50px|border]] | [[Файл:Emblem of Crimea.svg|50px|]] | 1 | [[Автономна републіка Крым|Автономна Республіка Крим]] | {{Formatnum:26081}} | {{Nts|1967259}}** | 75,43 | [[Сімферополь]] | 10 (14)* | — |- | [[Файл:Prapor Vinnytskoyi oblasti.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Vinnytsa Oblast.svg|50px]] | 2 | [[Віницька область|Вінницька область]] | {{Formatnum:26513}} | {{Nts|1529123}} | 57,67 | [[Вінниця]] | 6 | 63 |- | [[Файл:Volyn flag.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Volyn Oblast.svg|50px]] | 3 | [[Волиньска область|Волинська область]] | {{Formatnum:20144}} | {{Nts|1027397}} | 51,0 | [[Луцьк]] | 4 | 54 |- | [[Файл:Flag of Dnipropetrovsk Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Smaller Coat of arms of Dnipropetrovsk Oblast.svg|50px]] | 4 | [[Днїпропетровска область|Дніпропетровська область]] | {{Formatnum:31974}} | {{Nts|3142035}} | 98,27 | [[Днїпро (місто)|Дніпро]] | 7 | 86 |- | [[Файл:Flag of Donetsk Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Donetsk Oblast 1999.svg|50px]] | 5 | [[Донецька область]] | {{Formatnum:26517}} | {{Nts|4100280}} | 154,63 | [[Донецьк]] | 8 | 66 |- | [[Файл:Flag of Zhytomyr Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Zhytomyr Oblast.svg|50px]] | 6 | [[Жытомирьска область|Житомирська область]] | {{Formatnum:29832}} | {{Nts|1195495}} | 40,07 | [[Житомир]] | 4 | 65 |- | [[Файл:Flag of Transcarpathian Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Karpatska Ukraina-2 COA.svg|50px]] | 7 | [[Закарпатська область]] | {{Formatnum:12777}} | {{Nts|1250129}} | 97,84 | [[Ужгород]] | 6 | 64 |- | [[Файл:Flag of Zaporizhia Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of arms of Zaporizhia Oblast.svg|50px]] | 8 | [[Запорізька область]] | {{Formatnum:27180}} | {{Nts|1666515}} | 61,31 | [[Запоріжжя]] | 5 | 67 |- | [[Файл:Flag of Ivano-Frankivsk Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Ivano-Frankivsk Oblast.svg|50px]] | 9 | [[Івано-Франківська область]] | {{Formatnum:13928}} | {{Nts|1361109}} | 97,72 | [[Івано-Франківськ]] | 6 | 62 |- | [[Файл:Flag of Kiev Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:COA of Kyiv Oblast.svg|50px]] | 10 | [[Кієвска область|Київська область]] | {{Formatnum:28131}} | {{Nts|1788530}} | 63,58 | [[Київ]] | 7 | 69 |- | [[Файл:Flag of Kirovohrad Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Kirovohrad Oblast.svg|50px]] | 11 | [[Кіровоградьска область|Кіровоградська область]] | {{Formatnum:24588}} | {{Nts|920128}} | 37,42 | [[Кропивницькый|Кропивницький]] | 4 | 49 |- | [[Файл:Flag of Luhansk Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms Luhansk Oblast.svg|50px]] | 12 | [[Луганьска область|Луганська область]] | {{Formatnum:26684}} | {{Nts|2121322}} | 79,5 | [[Луганьск|Луганськ]] | 8 | 37 |- | [[Файл:Flag of Lviv Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Lviv Oblast SVG.svg|50px]] | 13 | [[Львівска область|Львівська область]] | {{Formatnum:21833}} | {{Nts|2497750}} | 114,4 | [[Львів]] | 7 | 73 |- | [[Файл:Flag of Mykolaiv Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Mykolaiv Oblast.svg|50px]] | 14 | [[Миколаївска область|Миколаївська область]] | {{Formatnum:24598}} | {{Nts|1108394}} | 45,06 | [[Миколаїв]] | 4 | 52 |- | [[Файл:Flag of Odesa Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Odesa Oblast.svg|50px]] | 15 | [[Одеска область|Одеська область]] | {{Formatnum:33310}} | {{Nts|2368107}} | 71,09 | [[Одеса]] | 7 | 91 |- | [[Файл:Flag of Poltava Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Poltava Oblast.svg|50px]] | 16 | [[Полтавска область|Полтавська область]] | {{Formatnum:28748}} | {{Nts|1371529}} | 47,71 | [[Полтава]] | 4 | 61 |- | [[Файл:Flag of Rivne Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Rivne Oblast.svg|50px]] | 17 | [[Рівненьска область|Рівненська область]] | {{Formatnum:20047}} | {{Nts|1148456}} | 57,29 | [[Рівне]] | 4 | 64 |- | [[Файл:Flag of Sumy Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Sumy Oblast.svg|50px]] | 18 | [[Сумска область|Сумська область]] | {{Formatnum:23834}} | {{Nts|1053452}} | 44,2 | [[Сумы|Суми]] | 5 | 51 |- | [[Файл:Flag of Ternopil Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Ternopil Oblast.svg|50px]] | 19 | [[Тернопільска область|Тернопільська область]] | {{Formatnum:13823}} | {{Nts|1030562}} | 74,55 | [[Тернопіль]] | 3 | 55 |- | [[Файл:Flag of Kharkiv Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:COA of Kharkiv Oblast.svg|50px]] | 20 | [[Харьковска область|Харківська область]] | {{Formatnum:31415}} | {{Nts|2633834}} | 83,84 | [[Харків]] | 7 | 56 |- | [[Файл:Flag of Kherson Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Kherson Oblast.svg|50px]] | 21 | [[Херсоньска область|Херсонська область]] | {{Formatnum:28461}} | {{Nts|1016707}} | 35,72 | [[Херсон]] | 5 | 49 |- | [[Файл:Flag of Khmelnytskyi Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Khmelnytskyi Oblast.svg|50px]] | 22 | [[Хмельницька область]] | {{Formatnum:20645}} | {{Nts|1243787}} | 60,25 | [[Хмельницький]] | 3 | 60 |- | [[Файл:Flag of Cherkasy Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Cherkasy Oblast.svg|50px]] | 23 | [[Черкаска область|Черкаська область]] | {{Formatnum:20900}} | {{Nts|1178266}} | 56,38 | [[Черкасы|Черкаси]] | 4 | 66 |- | [[Файл:Flag of Chernivtsi Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Chernivtsi Oblast.svg|50px]] | 24 | [[Чернівецька область]] | {{Formatnum:8097}} | {{Nts|896566}} | 110,73 | [[Чернівці]] | 3 | 52 |- | [[Файл:Flag of Chernihiv Oblast.svg|50px|border]] | [[Файл:Coat of Arms of Chernihiv Oblast.svg|50px]] | 25 | [[Чернїгівска область|Чернігівська область]] | {{Formatnum:31865}} | {{Nts|976701}} | 30,65 | [[Чернігів]] | 5 | 57 |- | [[Файл:Flag of Kyiv Kurovskyi.svg|50px|border]] | [[Файл:COA of Kyiv Kurovskyi.svg|50px]] | 26 | [[Київ]] | {{Formatnum:839}} | {{Nts|2962180}} | 3530,61 | [[Київ]] | 10 | — |- | [[Файл:Flag of Sevastopol.svg|50px|border]] | [[Файл:COA of Sevastopol.svg|50px]] | 27 | [[Севастополь]] | {{Formatnum:864}} | {{Nts|385870}}** | 446,61 | [[Севастополь]] | 4 | — |- style="background-color:#cccccc;" class="sortbottom" | [[Файл:Flag of Ukraine.svg|50px|border]] | [[Файл:Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg|50px]] | UA | [[Україна]] | {{Formatnum:603628}} | {{Nts|43941483}} | 72,8 | [[Київ]] | 136 (140)* | 1469 |} ^{*Моментално в окуповануй АР Крым 14 районув, котрі бдут ліквідовані по деокупації, а вмісто них ся учинит 10 новых районув. Ворохом новых районув в Украині 136, уєдно из неліквідованыма днешньыма районами АР Крым&nbsp;— 140.} ^{<nowiki>**</nowiki>Населеня Севастополської варошської рады тай АР Крым подані на 1.}&nbsp;^{януара 2014.} == Деталный адміністративний устрій (на 01.01.2022) == {| class="wikitable" !'''Ворохом населеных''' '''пунктув''' |'''29711''' !'''Представницькый орґан Автономної Республікы Крым''' — '''Верьховна Рада Автономної Республікы Крым''' | '''1''' |- !'''Варошськых поселень''' |'''1342''' !'''Ворохом містных рад:''' |'''1902''' |- !'''Сілськых поселень''' |'''28369''' !'''у тум числі: областных рад''' | '''22''' |- ! | !'''варошські варошув из шпеціалным статусом''' | '''2''' |} {| class="wikitable sortable mw-collapsible mw-collapsible mw-datatable" ! rowspan="4" |'''<small>№</small>''' '''<small>п.п.</small>''' ! rowspan="4" |'''<small>Автономна Республіка Крым,</small>''' '''<small>область,</small>''' '''<small>варош из</small>''' '''<small>шпеціалным статусом</small>''' ! rowspan="4" |'''<small>Районы</small>''' ! rowspan="4" |'''<small>Районы</small>''' '''<small>у варошах</small>''' ! rowspan="4" |'''<small>Тер.</small>''' '''<small>громады</small>''' ! colspan="8" |<small>Населені пункты</small> ! colspan="7" rowspan="2" |'''<small>Рады</small>''' |- ! rowspan="3" |<small>'''Ворохом'''</small> <small>'''нас.'''</small> <small>'''пунктув'''</small> ! colspan="4" |'''<small>Варошські населені пункты</small>''' ! colspan="3" |'''<small>Сілські населені пункты</small>''' |- ! rowspan="2" |'''<small>Ворохом</small>''' ! rowspan="2" |'''<small>вароші</small>''' ! rowspan="2" |'''<small>у т.ч. з</small>''' '''<small>рай.</small>''' '''<small>діленьом</small>''' ! rowspan="2" |'''<small>смт</small>''' ! rowspan="2" |'''<small>Ворохом</small>''' ! rowspan="2" |'''<small>с-ща</small>''' ! rowspan="2" |'''<small>села</small>''' ! rowspan="2" |'''<small>Ворохом</small>''' ! rowspan="2" |'''<small>Районні</small>''' ! rowspan="2" |'''<small>Районні</small>''' '''<small>у варошах</small>''' ! colspan="4" |'''<small>Територіалных громад</small>''' |- !'''<small>ворохом</small>''' !'''<small>варошські</small>''' !'''<small>селищні</small>''' !'''<small>сілські</small>''' |- |'''1''' |'''АР&nbsp;Крым *''' |10 |3 |— |1019 |72 |16 |1 |56 |947 |30 |917 |314 |10 |3 |297 |16 |38 |243 |- |'''2''' |'''Вінницька''' |6 | |63 |1503 |47 |18 | |29 |1456 |127 |1329 |69 |6 | |63 |18 |22 |23 |- |'''3''' |'''Волинська''' |4 | |54 |1087 |33 |11 | |22 |1054 | |1054 |58 |4 | |54 |11 |18 |25 |- |'''4''' |'''Дніпропетровська''' |7 |18 |86 |1500 |65 |20 |3 |45 |1435 |60 |1375 |100 |7 |7 |86 |20 |25 |41 |- |'''5''' |'''Донецька *''' |8 |21 |66 |1298 |183 |52 |4 |131 |1115 |196 |919 |41 |5 | |36 |19 |8 |9 |- |'''6''' |'''Житомирська''' |4 |2 |66 |1668 |55 |12 |1 |43 |1613 |20 |1593 |70 |4 | |66 |12 |22 |32 |- |'''7''' |'''Закарпатська''' |6 | |64 |608 |30 |11 | |19 |578 | |578 |70 |6 | |64 |11 |18 |35 |- |'''8''' |'''Запорізька''' |5 |7 |67 |950 |36 |14 |1 |22 |914 |44 |870 |72 |5 | |67 |14 |17 |36 |- |'''9''' |'''Івано-Франківська''' |6 | |62 |805 |39 |15 | |24 |766 |20 |746 |68 |6 | |62 |15 |23 |24 |- |'''10''' |'''Київська''' |7 | |69 |1182 |56 |26 | |30 |1126 |5 |1121 |76 |7 | |69 |24 |23 |22 |- |'''11''' |'''Кіровоградська''' |4 |2 |49 |1029 |39 |12 |1 |27 |990 |16 |974 |55 |4 |2 |49 |12 |16 |21 |- |'''12''' |'''Луганська *''' |8 |4 |37 |926 |146 |37 |1 |109 |780 |102 |678 |22 |4 | |18 |4 |11 |3 |- |'''13''' |'''Львівська''' |7 |6 |73 |1928 |78 |44 |1 |34 |1850 |1 |1849 |80 |7 | |73 |39 |16 |18 |- |'''14''' |'''Миколаївська''' |4 |4 |52 |911 |26 |9 |1 |17 |885 |71 |814 |56 |4 | |52 |9 |14 |29 |- |'''15''' |'''Одеська''' |7 |4 |91 |1174 |52 |19 |1 |33 |1122 |22 |1100 |98 |7 | |91 |19 |25 |47 |- |'''16''' |'''Полтавська''' |4 |5 |60 |1839 |36 |16 |2 |20 |1803 |15 |1788 |67 |4 |3 |60 |16 |20 |24 |- |'''17''' |'''Рівненська''' |4 | |64 |1026 |27 |11 | |16 |999 |3 |996 |68 |4 | |64 |11 |13 |40 |- |'''18''' |'''Сумська''' |5 |2 |51 |1489 |35 |15 |1 |20 |1454 |52 |1402 |56 |5 | |51 |15 |15 |21 |- |'''19''' |'''Тернопільська''' |3 | |55 |1058 |35 |18 | |17 |1023 |1 |1022 |58 |3 | |55 |18 |16 |21 |- |'''20''' |'''Харківська''' |7 |9 |56 |1751 |77 |17 |1 |60 |1674 |138 |1536 |63 |7 | |56 |17 |26 |13 |- |'''21''' |'''Херсонська''' |5 |3 |49 |696 |40 |9 |1 |31 |656 |79 |577 |57 |5 |3 |49 |9 |17 |23 |- |'''22''' |'''Хмельницька''' |3 | |60 |1451 |37 |13 | |24 |1414 |5 |1409 |63 |3 | |60 |13 |22 |25 |- |'''23''' |'''Черкаська''' |4 |2 |66 |854 |30 |16 |1 |14 |824 |101 |723 |70 |4 | |66 |16 |10 |40 |- |'''24''' |'''Чернівецька''' |3 | |52 |417 |19 |11 | |8 |398 | |398 |55 |3 | |52 |11 |7 |34 |- |'''25''' |'''Чернігівська''' |5 |2 |57 |1509 |45 |16 |1 |29 |1464 |57 |1407 |62 |5 | |57 |16 |24 |17 |- |'''26''' |{{sortkey|Київ|visible=no}}'''м.&nbsp;Київ''' | |10 | |1 |1 | |1 | | | | |1 | | |1 | | | |- |'''27''' |{{sortkey|Севастополь|visible=no}}'''м.&nbsp;Севастополь*''' | |4 | |32 |3 |2 |1 |1 |29 |1 |28 |11 | |4 |2 |1 |1 |4 |- class="sortbottom" ! colspan="2" |'''Всього''' !'''140''' !'''108''' !'''1469''' !'''29711''' !'''1342''' !'''''460''''' !'''24''' !'''881''' !'''28369''' !'''1166''' !'''27203''' !'''1880''' !'''133''' !'''22''' !'''1720''' !'''386''' !'''467''' !'''870''' |} ''^{Подля податкув офіціалного портала Верьховної Рады Украины}''<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmist.html Адміністративно-територіальний устрій України (електронний довідник)]. [https://web.archive.org/web/20210605084454/http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmist.html 5.&nbsp;юнія 2021] на сайті Верьховної Рады Украины</ref>''^.'' Вароші, не пораховані у таблиці у ґрафі „вароші“, бо у них варошські рады не вчинені тай они не сут у територіалных громадах: [[Припять (мѣсто)|Припять]] та [[Чорнобыль]]. Ворохом варошув в Украині є 461. {| class="wikitable sortable mw-collapsible" |+'''Вароші из районным діленьом, у котрых районні рады у вароши не сут учинені''' !'''Назывка области''' !'''Назывка вароша''' !'''Районув''' '''у вароши''' !'''Районных''' '''рад у вароши''' |- |Дніпропетровська |Дніпро |8 |0 |- |Дніпропетровська |Кам'янське |3 |0 |- |Донецька |Горлівка |3 |0 |- |Донецька |Донецьк |9 |0 |- |Донецька |Макіївка |5 |0 |- |Донецька |Маріуполь |4 |0 |- |Житомирська |Житомир |2 |0 |- |Запорізька |Запоріжжя |7 |0 |- |Луганська |Луганськ |4 |0 |- |Львівська |Львів |6 |0 |- |Миколаївська |Миколаїв |4 |0 |- |— |Київ |10 |0 |- |Одеська |Одеса |4 |0 |- |Полтавська |Кременчук |2 |0 |- |Сумська |Суми |2 |0 |- |Харківська |Харків |9 |0 |- |Черкаська |Черкаси |2 |0 |- |Чернігівська |Чернігів |2 |0 |} == Зміны за 1991–2020. рокы == {| class="wikitable sortable mw-collapsible" |+Число адмініштративно-територіалных єдиниць у 1924–2020. роках<ref>{{Cite web |title=Кількість адміністративно-територіальних одиниць |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/view.asp?ma=000_0101&ti=%25CA%25B3%25EB%25FC%25EA%25B3%25F1%25F2%25FC+%25E0%25E4%25EC%25B3%25ED%25B3%25F1%25F2%25F0%25E0%25F2%25E8%25E2%25ED%25EE%252D%25F2%25E5%25F0%25E8%25F2%25EE%25F0%25B3%25E0%25EB%25FC%25ED%25E8%25F5+%25EE%25E4%25E8%25ED%25E8%25F6%25FC&path=../Quicktables/POPULATION/01/&lang=1&multilang=uk |website=database.ukrcensus.gov.ua |accessdate=2020-08-03 |last= |first= |date= |publisher= |language= |archive-date=2020-07-22 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200722060304/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/view.asp?ma=000_0101&ti=%CA%B3%EB%FC%EA%B3%F1%F2%FC+%E0%E4%EC%B3%ED%B3%F1%F2%F0%E0%F2%E8%E2%ED%EE-%F2%E5%F0%E8%F2%EE%F0%B3%E0%EB%FC%ED%E8%F5+%EE%E4%E8%ED%E8%F6%FC&path=..%2FQuicktables%2FPOPULATION%2F01%2F&lang=1&multilang=uk }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2018/zb_dy_2017.pdf |title=Кількість адміністративно-територіальних одиниць у 1992–2018 роках |last= |first= |date= |website= |publisher=Демографічний щорічник "Населення України за 2017 рік" Державна служба статистики України |language= |accessdate= |archive-date=13 грудня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201213191722/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2018/zb_dy_2017.pdf }}</ref> ^{(на 1.}&nbsp;^{януара)} ! rowspan="2" |Рокы ! rowspan="2" |Районы ! rowspan="2" |Території тер. громад<!-- https://decentralization.gov.ua/gromada --> ! colspan="2" |Вароші ! rowspan="2" |Районы у варошах ! rowspan="2" |Селища варошського типа ! rowspan="2" |Сілські населені пункты |- !ворохом !у тум числі шпец. статуса, республ. тай областного значіня |- |1924<ref>{{АТД СССР-1924}}</ref> |706 | | | | | | |- |1926<ref>{{АТД СССР-1926}}</ref> |636 | |78 |— |— |— |9307* |- |1931<ref>{{АТД СССР-1931}}</ref> |374 | |81 |21 |— |94 |54999 |- |1932<ref>{{АТД СССР-1932}}</ref> |358 | |88 |29 |— |94 |54999 |- |1934<ref>{{АТД СССР-1934}}</ref> |362 | |89 |31 |— |93 |11028* |- |1938<ref>{{АТД СССР-1938}}</ref> |502 | |95 |39 |14 |87 |11050* |- |1941<ref>{{АТД СССР-1941}}</ref> |746 | |255 |79 |69 |459 |16289* |- |1965<ref>{{АТД СССР-1965|8}}</ref> |394 | |365 |113 |83 |846 |8539* |- |1980<ref>{{АТД СССР-1980|701}}</ref> |479 | |412 |138 |120 |899 |8522* |- |1987<ref>{{АТД СССР-1987|14}}</ref> |480 | |429 |141 |121 |916 |8675* |- |1989 |479 | |434 |144 |120 |927 |28 768 |- |1990 |479 | |436 |145 |120 |927 |28 804 |- |1991 |481 | |436 |149 |120 |925 |28 845 |- |1992 |485 | |437 |153 |120 |923 |28 828 |- |1993 |486 | |441 |158 |120 |915 |28 858 |- |1994 |489 | |445 |164 |120 |911 |28 863 |- |1995 |489 | |445 |165 |120 |909 |28 864 |- |1996 |490 | |446 |167 |121 |907 |28 838 |- |1997 |490 | |447 |167 |121 |904 |28 834 |- |1998 |490 | |448 |168 |121 |896 |28 794 |- |1999 |490 | |448 |169 |121 |897 |28 775 |- |2000 |490 | |448 |170 |121 |894 |28 739 |- |2001 |490 | |451 |173 |122 |893 |28 651 |- |2002 |490 | |454 |174 |118 |889 |28 619 |- |2003 |490 | |453 |176 |118 |887 |28 612 |- |2004 |490 | |455 |178 |118 |886 |28 597 |- |2005 |490 | |456 |178 |118 |886 |28 585 |- |2006 |490 | |457 |178 |118 |885 |28 562 |- |2007 |490 | |458 |179 |118 |886 |28 540 |- |2008 |490 | |458 |179 |118 |886 |28 504 |- |2009 |490 | |459 |179 |118 |886 |28 490 |- |2010 |490 | |459 |179 |118 |885 |28 471 |- |2011 |490 | |459 |180 |118 |885 |28 457 |- |2012 |490 | |459 |180 |114 |885 |28 450 |- |2013 |490 | |460 |180 |111 |885 |28 441 |- |2014 |490 | |460 |182 |111 |885 |28 397 |- |2015 |490 | |460 |184 |111 |885 |28 388 |- |2016 |490 |93 |460 |187 |111 |885 |28 385 |- |2017 |490 |216 |460 |189 |111 |885 |28 377 |- |2018 |490 |458 |461 |189 |108 |883 |28 378 |- |2019 |490 |686 |461 |189 |108 |883 |28 376 |- |2020 |490 |841 |461 |189 |108 |882 |28 376 |- |2021 |136 (140) |1469 |461 |189 |108 |882 |28 372 |} <nowiki>*</nowiki>звіздочков указаноє число сілськых рад. == Удкликаня == 8e5snntumpubr3fcab2kgilcmct2rbb 0 21039 143893 2024-05-03T08:38:42Z Flipdot 23893 Створена сторінка: [[Адміністративноє діленя Украины]] wikitext text/x-wiki [[Адміністративноє діленя Украины]] b4ypetwjryier6bwchskg29ndka6atv 143894 143893 2024-05-03T08:39:53Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Адміністративноє діленя Украины]] wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Адміністративноє діленя Украины]] cxgruw19ca5jhjy0xynsh7s5v2h2r83 2 21040 143897 2024-05-03T09:05:47Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 490px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языкув]]''' |- | {{User rue}} {{User uk-4}} {{User ru-3}} {{User en-3}} {{User de-1}} {{User cs-1}} {{User hu-1}} |- | style="text-align: center;" | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты подля языка]] |}... wikitext text/x-wiki {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 490px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языкув]]''' |- | {{User rue}} {{User uk-4}} {{User ru-3}} {{User en-3}} {{User de-1}} {{User cs-1}} {{User hu-1}} |- | style="text-align: center;" | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты подля языка]] |} Штудент єм, учу ся на анґліцького філолоґа/товмача. Сперед сим єм уходив умілськый коледж им.&nbsp;А.&nbsp;Ерделія в Унґварі, де штудовав ґрафічный дизайн. 5agmmdm37sk3fzgqntvf6pg2yjyuxma 143899 143897 2024-05-03T09:11:40Z Flipdot 23893 wikitext text/x-wiki {| style="margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; border: #99B3FF solid 1px; width: 490px" cellpadding="0" | style="text-align: center" | '''[[Вікіпедія:Бабілон|Знатя языкув]]''' |- | {{User rue}} {{User uk-4}} {{User en-3}} {{User ru-3}} {{User de-1}} {{User cs-1}} {{User hu-1}} |- | style="text-align: center;" | [[:Category:Вікіпедісты подля языка|Вікіпедішты подля языка]] |} Штудент єм, учу ся на анґліцького філолоґа/товмача. Сперед сим єм уходив умілськый коледж им.&nbsp;А.&nbsp;Ерделія в Унґварі, де штудовав ґрафічный дизайн. o7rg7om5q8swb7sd3oxufy0o0wtbt6y 10 21041 143898 2024-05-03T09:10:19Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{userbox-level | level = 1 | id = [[Чеськый язык|cs]] | info = Tento uživatel má '''[[:Category:User cs-1|základní]]''' znalosti '''[[:Category:User cs|češtiny]]'''. | usercategory = User cs-1 | nocat = {{{nocat|}}} }}<noinclude> {{Documentation|Template:User x}} </noinclude> wikitext text/x-wiki {{userbox-level | level = 1 | id = [[Чеськый язык|cs]] | info = Tento uživatel má '''[[:Category:User cs-1|základní]]''' znalosti '''[[:Category:User cs|češtiny]]'''. | usercategory = User cs-1 | nocat = {{{nocat|}}} }}<noinclude> {{Documentation|Template:User x}} </noinclude> 6t2y4jouij6tr0je59y9tpguufc51b2